Верещук назвала головних ворогів президента Зеленського
Проти президента України Володимира Зеленського наразі працюють найбагатші люди країни – резиденти списку Forbes, які мають мільярдні статки, а також володіють медіа. Таку думку в ефірі ток-шоу «Право на владу» висловила віцепрем’єрка – міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук.
«Вони дійсно можуть і хочуть протиставити себе Президентові і владі, яку обрав український народ. Але поки вони займалися самозбагаченням, відбулись демографічні зміни, виросло нове покоління. І воно не сприймає стару олігархічну владу. Нова генерація обрала Зеленського», – вважає Верещук.
Міністерка назвала два прізвища головних опонентів Зеленського – Віктора Медведчука та Петра Порошенка. Однак, за словами Верещук, засилля олігархів в Україні відходить у минуле. Їм на заміну прийшло нове покоління вільних людей.
«Воно прийшло у той час, коли олігархи займалися створенням монополій в нашій економіці. У той час, коли вони займалися схемами і збагаченням себе коханих. Я кажу про те нове покоління, яке готове вмирати за нашу державу. І вони це роблять сьогодні, на сході нашої країни
Нам доведеться поборотися, але нова генерація буде й далі боротися за свою державу. А ті хай далі збираються у себе на віллах і п’ють вино», – підсумувала міністерка.
Варто зазначити, що задумана Зеленським деолігархізація, без перебільшення, здатна похитнути основні принципи балансування останніх років 25.
Потенційно президент може отримати доступ до невичерпного джерела політичного довголіття, пише УП.
Народної підтримки, у суті своїй класовій, яка полягає у ненависті до багатих людей.
Санкції проти Віктора Медведчука та інших ледь не миттєво дали Зеленському різкий стрибок рейтингу +10%. Хоч у ситуації з Медведчуком була маса й інших причин для “народної любові”.
Якщо президенту вдасться створити “гетто” для олігархів і конвертувати народну ненависть до них у джерело підтримки власного рейтингу, то популярність Володимира Олександровича може тривати дуже довго.
Ознаки згаданого “гетто” широкими мазками виписані в законі. І більшість із них, можливо несвідомо, мають не стільки комерційний чи фінансовий ефект, скільки принизливий.
Перш за все, сам факт створення реєстру для кількох людей міг би свідчити, звичайно, про їхню винятковість, але звання олігарха буде чи не найбільш принизливим “високим” статусом.
Будь-хто, від президента до начальника райвідділку поліції, після зустрічі із внесеними до реєстру під страхом звільнення муситиме негайно написати публічний звіт, що мала місце зустріч, тривала таку-то кількість часу і розмова була на такі-то теми.
Мови про приватні аудієнції в чайних будиночках у заміських резиденціях чи пересідання в дорогі авта на заправках і бути не може.
Більше того, якщо ти олігарх, то перед кожною зустріччю із публічною особою мусиш повідомляти в усній формі, що тебе включено до відповідного реєстру. Подібно як інфіковані на ВІЛ мусять повідомляти партнера перед статевим актом про свою хворобу.
Такі речі як обов’язкове подання електронної декларації чи не вербалізована, але очевидна вимога продати ЗМІ, можна і не згадувати.
Ці речі могли б зійти за дрібниці, якби не йшлося про людей, що звикли до поклоніння і наказування, людей, котрі в тіні керували тими, хто на виду керував країною.
А от народу таке бичування, як показує досвід Медведчука і ко, дуже навіть заходить. І на формальну, юридичну точність процесу публічної порки можна не озиратись – вона мало кого обходить.
І потенційні учасники реєстру уже зрозуміли, що ситуація насправді серйозна. Не просто так Петро Порошенко позбувається формального права власності на свої ЗМІ а Рінат Ахметов готується до війни із Офісом президента.
