Млини Божі мелять повільно. Натомість дрібно-дрібно. І за вугільні справи з ОРДЛО у період з 2014 по 2016 роки все одно доведеться відповідати. За усією суворістю закону – тобто за фінансування тероризму. І першій «ластівці» вже прилетіла підозра. За статтею 258-3 Кримінального кодексу України – сприяння терористичній групі чи терористичній організації, пише Кирило Сазонов.
Отже, слідчі СБУ та ДБР вручили підозру особі, яку правоохоронці офіційно поки що не називають. Однак навіть за релізом визначити посаду не вимагає особливих труднощів. Слідством встановлено, що посадова особа протягом грудня 2014 — лютого 2015 року видала низку наказів, якими призначила на посади державних підприємств, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, представників терористичних організацій «Л/ДНР». Це ж «обличчя» змушувало керівників держкомпанії укласти кілька угод із представниками «Л/ДНР». Зокрема, щодо постачання вугілля на загальну суму понад 3 млрд грн”, — йдеться у повідомленні.
Постачання вугілля з ОРДЛО – дуже знайома тема ще щодо “плівок Медведчука”.
Які нещодавно прогриміли в інформаційному просторі. Фінансові сліди злочину – не відбитки пальців. Так просто не зітреш. Але давайте встановимо це саме “обличчя”, якому вручили підозри. Питання – хто має повноваження віддавати накази і призначати на посади керівників держпідприємств? Хто може наполягати на укладенні таких контрактів щодо постачання чогось із окупованих територій на держпідприємства? І останнє – чиєму міністерству проходять поставки вугілля? Все сходиться на одному кріслі – міністр енергетики України. В цей час на цій посаді працював Володимир Демчишин.
Притягнення до відповідальності міністра в Україні – велика рідкість.
І найголовніше, що Демчишин у цій партії – взагалі не ключова постать. Виконавець, причому не надто талановитий у своїй спеціальності. А ось розкрутка всього ланцюжка виведе нас на більш масштабні в українській політиці фігури. І знаменита “труба Медведчука”, яку віджали в України тоді – з тієї ж серії. Не виключено, що в рамках тієї ж кримінальної справи, хоч могли виділити і окрему.
У принципі, все це для профільних спеціалістів та експертів давно відома історія.
Усі чудово знають, чия людина міністр енергетики, а хто не знав – плівки переговорів Медведчука вам на допомогу. Без вказівок згори міністр ніколи б на це не пішов. Не та постать, я вже писав. Але знати та довести – юридично принципово різні речі. А ми чекаємо на гучні заяви про політичні репресії. Бо поки що лише підозра виконавцю, але… знає кішка, чиє сало з’їла. Нехай у нашому випадку це навіть не кішка, а одразу кілька котів.
Своєю чергою політолог Володимир Фесенко також підводить нас до того, що підозри колишньому міністру енергетики Володимиру Демчишину- це продовження і розвиток справи Медведчука щодо купівлі за готівку вугілля у ОРДЛО.
Але також треба розуміти, що В.Демчишин був лише виконавцем. І вручення йому підозри це тривожний дзвіночок для Петра Порошенко. В історії про закупівлю вугілля у ОРДЛО Демчишин може бути цінним свідком, і власне від нього залежить в якому правовому статусі він може бути далі по цій справі. Очевидно також, що є сенс і у допиті (чи свідченнях) тодішнього Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка. І головне питання: чи будуть висунуті звинувачення по цій справі лише Медведчуку, чи також іншим ключовим організаторам цієї схеми?
