Головна їдальня парламенту знаходиться в підвальному приміщенні, поверхом нижче кулуарів і двома — залу засідань, передає Корупція.Інфо.

Тут немає вікон, тільки білі колони і сині килимові доріжки. На обох стінах – телевізори, по яких транслюють події «під куполом». Все для зручності народних обранців, які вирішили в робочий час перекусити, але охочих залишатися в курсі парламентських подій. Тут же знаходяться три каси. За склом – завжди свіжа їжа на будь-який смак.

Популярне: «Липовий дипломом, крадіжка грошей у інвалідів і заміжжя проти волі матері»: Що насправді приховує перша леді України

На вході табличка з попередженням про те, що відеозапис, фотографування всередині буфету суворо заборонені. До речі, заборона з’явився якраз після того, як нині покійного Віктора Януковича журналісти зняли за поїданням великої кількості бутербродів з ікрою.

Будь-які спроби зробити фото присікаються завжди привітними співробітницями їдальні. До речі, як подейкують у Раді, ці жінки в білих накрохмалених сорочках непогано заробляють. Депутати не беруть здачу купюрами менше 10 грн, не кажучи вже про дрібниці. Весь цей «чай» – пристойний щоденний бонус. Увечері за окремим столом відбувається поділ чайових, і так вже багато років – зміна влади на порядки в Раді ніяк не впливає.

Основна частина депутатського корпусу їсть в цьому приміщенні разом з помічниками і журналістами. Всі спроби обмежити доступ преси в ресторацію Ради зазнали фіаско. Тому особливо обережні нардепи, які не бажають ловити на собі погляди простих смертних, столоваются в невеликому приміщенні – тільки для VIP – з окремим входом.

Тут — дзеркальні стіни, столи з білими скатертинами, кришталеві келихи і стакани, сервіровані столи і стільці в стилі ампір. Якщо в загальній їдальні — самообслуговування, то тут замовлення у вас прийме офіціант, виписавши в кінці чек. Показово, що їжа тут та ж, що і у великому буфеті. «Фішка» тільки в інтимній обстановці виключно в суспільстві собі подібних. Помічникам і пресі вхід сюди закрито.

Казка про делікатеси за смішні гроші в парламентському буфеті існує в нашому суспільстві не перший рік. Мовляв, навіть їдять вони за копійки! Поспішаємо вас заспокоїти. Пообідати в «їдальні Ради» давно коштує дорожче, ніж в середньому ресторані столиці.

Так, за часів спікерства Володимира Литвина і Олександра Мороза, коли ходив кулуарами перший президент України Леонід Кравчук, поїсти в Раді дійсно можна було дешево і шикарно. Але фірмові невеликі канапки з ікрою (де хліба було менше, ніж ікри) залишилися в минулому. Як і Закарпатський коньяк, який для пристойності розливали не до чарки, а у кавові чашки.

Тепер в парламенті суворе табу на розлив алкоголю. Для цього у свій час нардепи навіть ухвалили окремий закон. І правильно. Будь депутат-старожил підтвердить вам, що не раз траплялися курйози після надмірного узливання прямо в обідню перерву. Тому не перше скликання у продажу тільки вода, сік і Боржомі у склі. Реалізацію сигарет теж давно заборонили. Хоча не так давно на стійці біля кас з’явилася реклама та продаж популярних нині електронних «замінників». Але вони особливим попитом у нардепів не користуються.

Повернемося до столовскому меню. Тут є все, починаючи від простої гречки і закінчуючи тигровими креветками, червоною рибою в різному вигляді, осетром і м’ясними делікатесами. Різноманітність салатів теж широке: від радянської «Шуби» до сучасного «Цезаря», «Салмона» і варіацій з сиром брі.
Вилка цін також досить широка. Не раз спалахували скандали із закупівлею Держуправлінням справами малини по вартості лобстерів за бюджетні кошти. З приходом спікера Андрія Парубія керівництво, відповідальне за закупівлі продуктів для буфету Ради, поміняли. Але це не врятувало від зростання цін. Розцінки в їдальні Верховної Ради України з початком VIII сесії значно піднялися. Так що міф про доступності і дешевизні делікатесів в основному буфеті Ради остаточно впав.

Вартість обіду в парламентській їдальні стартує мінімум від 120 грн за скромний набір: смажена картопля з котлетою і кави. І це навіть без десерту. Найдорожче в меню – осетер – 286 грн за 100 грам.

Салат «Салмон» з червоною рибою – 209 грн за порцію. Для тих, хто економить або на дієті, в меню є морська капуста з 12,86 грн і вінегрет по 17 грн. М’ясні страви «кусаються»: вирізка варена по 86 грн за 100 грам, язик варений – 70 грн за 100 грам, люля-кебаб – 52 грн за 100 грам, найдешевше – котлета з курятини – 30 грн за 100 грам. У меню завжди є сезонні фрукти – хурма, імпортний виноград, груші — взимку, свіжа полуниця, черешня та чорниці зі сметаною — влітку. Проте ціни за один фрукт або порцію можна порівняти з вартістю цілого кілограма на ринку або в магазині.

Мабуть, найдешевше – це салат з буряка – 9,42 грн.

З м’ясних страв: «котлета куряча» – 17,97 грн за 100 г; «качина ніжка, тушкована з яблуками» — 72,31 грн за 150 м; «крученики по-слов’янськи» — 63,55 грн. Для аскетів на друге є також «гарбузова каша з лимоном» за 10,08 грн або омлет з сиром за 11,24 грн.

На солодке – «панна котта з персиками» за 19,32 грн або желе «фруктове з апельсинами» – 13,12 грн.

Для співробітників Апарату Ради та гостей парламенту в будівлі комітетів на Садовій 3а є незвичайне місце, куди обов’язково ведуть тих, хто вперше потрапив у парламент. Це «кругле кафе з панорамним виглядом на купол Ради, Маріїнський парк і готель «Київ». Невелика «скляшка», як ще називають кафе в парламенті, знаходиться на одинадцятому поверсі. Вибір страв і обслуговування тут залишають бажати кращого. Головне — шикарний панорамний вид.

В цьому ж приміщенні для великої кількості помічників і співробітників Ради є дві великих їдальнях, де вибір страв набагато скромніше, ніж для нардепів. Тут ви не побачите креветок, сьомги і ікри. Тут все як у простих людей: печінка куряча по 27 грн за 100 г: курячі відбивні по 35 грн за 100 г, свиняча котлета за 25 грн за 100 г, млинці, вареники, морква і салат «Дністер» з капустою і ковбасою.

Тут же, як кажуть, не відходячи від каси, крамниці поруч, завжди можна купити м’ясну нарізку, цукерки, сир, печиво, консерви.За тими ж цінами, що і в супермаркетах. Але ті, хто давно працює в парламенті, продовжує свято вірити, що якість цих продуктів — краще, ніж в інших магазинах. Але це скоріше міф. Все ж часи тотального дефіциту і продажу «з-під поли» залишилися в далекому минулому. Як і елемент «обраності». Хоча б на цьому рівні.