Російські окупанти намагаються захопити Бахмут, однак ворог зазнає там величезних втрат.
Про це йдеться у щоденному звіті Інституту вивчення війни. Аналітики повідомляють, що геолокаційні кадри, опубліковані 3 березня, підтверджують, що українські війська зруйнували два критично важливих мости в районі Бахмута.
Один з мостів через річку Бахмутівка у північно-східній частині міста та один на шляху до селища Хромове, на захід від Бахмута.
“Запобіжне знищення мостів, ймовірно, свідчить про те, що українські війська можуть намагатися перешкодити руху Росії на сході Бахмуту та обмежити потенційні шляхи виходу окупантів з Бахмута на захід”, – зазначають у звіті.
У звіті наводять слова радника президента України Олександра Роднянського, який 28 лютого заявив, що за потреби українські сили можуть відійти з позицій у Бахмуті.
Тоді він також розповів, що ЗСУ укріпили територію на захід від Бахмута так, що навіть якщо українські війська почнуть відступати, окупанти точно не зможуть швидко взяти все місто.
“Якщо українське командування визнає за необхідне відступити з Бахмута, воно, судячи із заяв і даних про дії України, ймовірно, здійснить обмежений і контрольований відхід з особливо складних ділянок східного Бахмута”, – припускають фахівці.
У четвер, губернатор Брянської області заявив, що “українська ДРГ” нібито проникла на територію Климівського району до села Любечани.
Російські офіційні особи продовжували оприлюднювати обмежену інформацію про вторгнення 2 березня в Брянську область, але не змогли надати ясності щодо того, що насправді сталося, наголошують в Інституті вивчення війни.
Депутат Держдуми Александр Хінштейн 2 березня заявив, що під час розмінування поблизу Сушан Брянської області автомобіль Нацгвардії Росії наїхав на міну, четверо бійців отримали легкі поранення. Раніше російська влада стверджувала, що “зловмисники замінували територію перед відходом”.
ФСБ 3 березня опублікувала відредаговані кадри ймовірних наслідків, на яких видно два цивільні автомобілі зі значними пошкодженнями від куль та загиблих водіїв. Одна аналітики ISW наголошують на тому, що на цих кадрах практично відсутні будь-які ідентифікаційні ознаки місцевості, які могли б підтвердити твердження ФСБ.
Керівник Російського добровольчого корпусу, який взяв на себе відповідальність за вторгнення, заявив 3 березня, що українські чиновники дали дозвіл на вторгнення. Слідчий комітет Росії не підтвердив заяву Добровольчого корпусу, натомість оголосивши, що розпочав розслідування дій “українських диверсантів”.
Російські чиновники та мілблогери висунули додаткові заяви, звинувативши країни Заходу в безпосередній причетності до вторгнення. Міністерство закордонних справ Росії заявило, що під час вторгнення зловмисники використовували зброю, надану НАТО, і звинуватило країни НАТО в “співучасниках операції”.
Пропагандистські ЗМІ поширили заяву мілблогера про те, що Російський добровольчий корпус має опосередкований зв’язок із Великою Британією через полк “Азов”. ISW не може підтвердити будь-які заяви росіян або російського добровольчого корпусу про те, що насправді сталося на місці.
Російські джерела широко стверджували, що Путін провів нараду для “обговорення заходів антитерористичної безпеки” у відповідь на Брянськ.
Путін продовжує використовувати публічні виступи, щоб розширити обіцянки соціальної підтримки для існуючих військовослужбовців, потенційно для придушення внутрішнього невдоволення та стимулювання тих, хто вже воює, але робить це замість формулювання конкретних цілей або окреслення додаткових ресурсів чи заходів, які необхідно вжити на майбутнє війни.