Для української економіки перший місяць війни став важким з точки зору втрат економічної активності та фізичних активів. В перші тижні не працювало близько половини підприємств, наприкінці березня втрата випуску продукції скоротилася до 25-35%. За словами першого віце-прем’єра України, міністра економіки Юлії Свириденко, сума одноразових втрат, яких зазнала Україна від російського вторгнення, становить уже 564,9 мільярда доларів.

Однак в березні розрив між доходами та видатками вдалося закрити припиненням фінансування незахищених видатків, сплатою до бюджету річних прибутків за 2021 рік НБУ та держпідприємств, а також запозиченнями та грантами на близько $3 млрд від міжнародних партнерів.

“Цього вистачило для покриття захищених видатків бюджету (зарплат, пенсій, витрат на Збройні сили, виплат за державним боргом), тобто виконання державою своїх ключових зобов’язань”, – пояснює виконавчий директор Центру економічної стратегії (ЦЕС) Гліб Вишлінський для видання “Коментарі”.

За його словами, завдяки завчасно підготованим і швидко прийнятим рішенням НБУ вдалося запобігти стрибкам курсу гривні і тиску на ціни, а також набігам на банки. За місяць жоден з банків, крім виведених з ринку банків, які належать Росії, не втратив платоспроможності. Без збоїв працює система електронних платежів, що є вкрай важливим для стійкості держави.

“Подальші зміни в стані української економіки залежатимуть від воєнних чинників. Можна очікувати, що на кілька місяців бюджетний розрив точно буде перекритий коштами міжнародних партнерів. Зовнішнє фінансування також дозволить НБУ далі втримувати фіксований до закінчення воєнного стану курс гривні та цінову стабільність. Водночас, затяжна війна підриватиме стійкість економіки та добробут громадян через обмеження експорту, втрату врожаю та подальші руйнування. Але після закінчення війни можна очікувати великого припливу коштів на відбудову, що дасть значний поштовх українській економіці”, – підкреслює Гліб Вишліньский.

Щодо російської економіки, то тут, вважає експерт, в короткостроковій перспективі удар по економічній активності є меншим, по фінансовій стійкості і цінам – більший. І більший – по економіці в тривалій перспективі.

“Навіть в разі швидкого підписання мирної угоди та виведення військ, Росія далі залишатиметься токсичною для економічних партнерів, – пояснює Гліб Вишліньский. – Країни Європи зменшуватимуть частку російських енергоносіїв в своєму споживанні, а багато компаній після виходу з російського ринку туди не повернуться до зміни політичного режиму в Росії. На яку після падіння економіки на 10-20% цього року очікуватимете тривала стагнація”.

Економіст, представник Економічної експертної платформи Олег Гетман підкреслює, що запроваджені великими країнами санкції по відношенню до Росії – є безпрецедентними за всю історію сучасного світу.

“Фінансовий сектор, енергетика, економіка – всі у РФ вже відчувають та відчують ще більший руйнівний вплив санкцій. Це і інфляція за підсумками року у десятки відсотків, і скорочення ВВП на 20-25% за рік, і девальвація рубля на 100-150%, і здешевлення вартості всіх активів, і в цілому – збіднішання населення”, – пояснює експерт.

За його словами, по суті, Росія відкинута у розвитку на 10-15 років назад. Далі ситуація буде тільки погіршуватись.

“Як довго РФ зможе триматись у такій ситуації – спрогнозувати складно. Це залежить від меж, за якими закінчиться терпіння її еліт та населення”, – зазначає Олег Гетман.