Радикальна партія під керівництвом Олега Ляшка сьогодні не потребує реклами, оскільки опісля роликів кількарічної давності з вищезгаданою персоною партія і так набула відомості і, частково, популярності в певному значенні цього слова. Тож не дивно, що цьогорічні виборчі перегони не обходяться без неї, а й навпаки нагадують про себе через різні казуси.
Що ж відомо про “радикалів” та які події за їхньої участі яскраво відображаються напередодні ключових події в державі?

Хто такі та звідки взялися
Власне “Радикальної Партії Олега Ляшка” та славнозвісного очільника на початках не було. А от Українська Радикально-Демократична Партія була утворена на Установчому з'їзді в місті Миколаєві 18 серпня 2010. Зареєстрована Міністерством юстиції Україні 28 вересня 2010 року і стала 189-ю партійною організацією, зареєстрованою в Україні.
На момент створення партії її очолював Владислав Теліпко.
Станом на 1 червня 2011 року була представлена в 24 з 27 регіонів України. І тут раптово 8 серпня 2011 року новим лідером партії обраний позафракційний народний депутат України Ляшко Олег Валерійович, при цьому партію перейменовано в «Радикальну Партію Олега Ляшка»
Метою своєї діяльності партія визначила сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, участь у виробленні й реалізації державної політики, сприяння побудові в Україні демократичної правової держави з ефективною, соціально-орієнтованою ринковою економікою, утвердження принципів відкритого громадянського суспільства на засадах свободи і парламентської демократії.

Першим заступником лідера Радикальної Партії був обраний Юрій Сухін. Іншим першим заступником делегати обрали Владислава Теліпка. Заступниками лідера були обрані: Андрій Лозовой, Світлана Хіхлуха та Олександр Гальона.
Місцеві вибори у Києві 2014 року
Партія отримала 7 депутатських мандатів у Київській міській раді на місцевих виборах 2014 року. Від партії були обрані:
Лозовой Андрій Сергійович
Сухін Юрій Михайлович
Костенко Людмила Василівна
Мосійчук Ігор Володимирович
Лапшов Олександр Васильович
Вовченко Олександр Леонідович
Кириченко Олексій Миколайович


Президентські вибори 2014 року
 
Результати лідера партії Олега Ляшка на Виборах Президента України 2014 року

На позачергових виборах Президента України 25 травня 2014 року Ляшко, як єдиний кандидат Радикальної Партії, здобув 8,32% голосів, посівши третє місце в країні.
Парламентські вибори 2014 року
Радикальна Партія Олега Ляшка є одним з фаворитів виборчої кампанії на парламентських виборах 2014 року.
За даними інформаційного агентства «ЛІГАБізнесІнформ», стратегією виборчої кампанії Радикальної Партії на парламентських виборах займається російський політтехнолог Ігор Шувалов, близький до Сергія Льовочкіна, а безпосередніх керівників штабу партії очолює Владислав Каськів.
Виборчі списки Радикальної Партії Олега Ляшка
Партійний список Радикальної Партії Олега Ляшка був зареєстрований ЦВК 26.09.2014, в нього було внесено 223 імен.
Також Радикальна Партія Олега Ляшка бере участь в виборах по мажоритарних округах.
Згідно з оцінками аналітиків, прохідна частина партійного списку складає 40-45 чоловік. Серед прохідної частини списку — партійні активісти, учасники АТО, діячі культури, а також політики, яких пов'язують з іменами Сергія Льовочкіна і Дмитра Фірташа.
Політики і партійні активісти
№ 1, Ляшко Олег Валерійович — лідер партії.
№ 2, Лозовой Андрій Сергійович — депутат Київради.
№ 5, Юрій-Богдан Шухевич — Глава УНА-УНСО у 1990–1994 і 2005–2014 роках.
№ 6, Попов Ігор Володимирович — був Представником Президента у Верховній Раді і одним із лідерів партії «Єдиний центр» (разом з Віктором Балогою та іншими політиками).
Родичі і близькі політиків
№ 24, Корчинська Оксана Анатоліївна — дружина Корчинського, лідера партії «Братство», який входив до Вищої Ради українофобського Євразійського союзу молоді, дехто пов'язував його з іменем Віктора Медведчука.
№ 26, Юзькова Тетяна Леонідівна — колишня цивільна дружина Олега Ляшка, за інформацією журналістів, завдяки їй Олег Ляшко подружився з Віктором Медведчуком.
Учасники АТО
№ 3, Мельничук Сергій Петрович — командир батальйону «Айдар».
№ 7, Вітко Артем Леонідович — командир батальйону «Луганськ-1».
№ 20, Лінько Дмитро Володимирович — міліціонер, батальйон «Шахтарськ» (вказано при реєстрації) або «Свята Марія» (створений після реєстрації).
Друзі і партнери олігархів
№ 8, Вощевський Валерій Миколайович — вважають людиною Хорошковського, разом з ним та Інною Богословською очолював список альянсу Команда озимого покоління на парламентських виборах 2002 року.
№ 16, Артеменко Андрій Вікторович — колишній член команди Леоніда Черновецького.
№ 25, Чижмарь Юрій Васильович — вважають людиною Льовочкіна.
№ 36, Юраков Олександр Дмитрович — вважають людиною групи Фірташа-Льовочкіна.
Фракція у Верховній Раді України
1 вересня 2015 року лідер фракції Радикальної партії у Верховній Раді Олег Ляшко заявив про вихід фракції зі складу парламентської коаліції.

"Ми переходимо в опозицію до нинішнього курсу уряду, президента і чинної парламентської коаліції", – заявив він.

Одностайне рішення фракції було прийняте на підставі того, що в результаті діяльності парламентської коаліції в країні фактично відбувся "реванш влади Януковича".


Рейтинг
На парламентських виборах в Україні 2012 року Радикальна Партія Олега Ляшка набрала 1,08%. Два роки по тому, після Євромайдану, рейтинг Олега Ляшка та його партії значно зріс.
Третє місце лідера Радикальної Партії Олега Ляшка на позачергових виборах Президента України (8,32% голосів) був названий пресою «однією з головних несподіванок президентських виборів в Україні».
На позачергових парламентських виборах в Україні 2014 року Радикальна Партія Олега Ляшка була одним з фаворитів з рейтингом, за різними опитуваннями і оцінками, від 9,2% до 18,4% (за опитуваннями після початку передвиборчої кампанії).
За даними журналістів Сергія Лещенка і Мустафи Найєма станом на 17 серпня 2014, Радикальна Партія на закритих соцопитуваннях отримала 19-20 відсотків рейтингу, посівши друге місце після (ймовірного, на той час) Блоку Петра Порошенка.
У підсумку на позачергових виборах до Верховної ради 2014 року Радикальна Партія Олега Ляшка посіла п'яте місце за кількістю голосів виборців (1 173 131 голос — 7,44%), що дозволило їй у Верховній Раді України VIII скликання отримати 22 мандати за партійними списками.
Серед причин такого зростання популярності експерти називають велику кількість ефірів Олега Ляшка на телеканалі «Інтер» (співвласником якого є Сергій Льовочкін, що з ним пов'язують Ляшка), фінансові вливання (наприклад, член партії Сергій Скуратовський надав квартиру для бійця АТО під час передвиборчої кампанії), розчарування електорату ВО «Батьківщина» та «Свобода», а також нішевість партії.

Критика
Значна частина українських політологів і журналістів зазначають, що Радикальна Партія, як і сам політик Олег Ляшко, є політичним проектом Сергія Льовочкіна.
Директор соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко відзначає: "Ляшко не лідер власної партії, популярність якої нарощена грошима Фірташа і колишньої команди «РосУкрЕнерго».
За словами соціолога Ірини Бебешкіної, електорат Ляшка – це люди більш вразливі до популізму, з порівняно нижчим рівнем освіти і порівняно молодшого віку.

Вибори 2015

18 вересня в ЗМІ з’явилася очікувана новина про те, що Радикальна партія вирішила йти на вибори.

"Радикальна партія" вирішила брати участь у місцевих виборах 25 жовтня. Таке рішення політсила ухвалила під час свого позачергового з'їзду в Києві у п'ятницю.
Кандидатів від партії на з'їзді не визначили.
Як повідомляється, "Радикальна партія" також ухвалила резолюцію до українського народу "щодо знищення парламентаризму" і достроково припинила повноваження депутата Артема Вітка, який оголосив про свій вихід з партії.
Юридичної сили це рішення поки що не має.

Того ж таки дня на одного депутата в партії поменшало: Вітко залишив фракцію Ляшка.
Зараз фракція Радикальної партії становить 20 осіб.
Народний депутат України від Радикальної партії Олега Ляшка, командир добровольчого батальйону МВС України Луганськ-1 Артем Вітко на пленарному засіданні Верховної Ради України заявив про вихід з фракції Радикальної партії Олега Ляшка.


"Після вчорашнього побаченого (подій 17 вересня), після тих закидів, які мені робили щодо політичної проституції і політичної корупції. Ось я категорично засуджую будь-яку політичну проституцію і будь-яку політичну корупцію в цій святій будівлі. Я більше не хочу перебувати у цій політичній силі. І я шкодую, що витратив цілий рік свого життя", – сказав Вітко.

 

Зазначимо, раніше Вітко засудив участь Радикальної партії у мітингу під Верховною Радою 31 серпня цього року і заявив, що не збирається виходити з коаліції. Після цього лідер РП Олег Ляшко заявив, що Вітка купили.

Наразі фракція РП включає 20 осіб, а з урахуванням затриманого нардепа Ігоря Мосійчука – 19.
Як повідомлялося, Верховна Рада дала згоду на затримання та арешт народного депутата Ігоря Мосійчука. За відповідний проект постанови проголосували 262 народних депутати.

Ігор Мосійчук підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених п'ятьма статтями Кримінального кодексу України. Та детальніше про Мосійчука далі.

Хронологія радикального вересня Мосійчука

мосій

17 вересня 2015 року Генеральна прокуратура України оприлюднила кілька епізодів відео, на якому зафіксована передача хабара депутату Верховної Ради Ігорю Мосійчуку. Відео було продемонстроване під час засідання парламенту з подачі генпрокурора Віктора Шокіна. На відео показано кілька епізодів і зустрічей з невідомою людиною, яка попросила Мосійчука вирішити деякі питання. Мосійчук озвучив суми, які потрібно заплатити за необхідні депутатські запити та звернення. Зокрема за запит – 10-15 тис. доларів, за звернення – 3-5 тис. доларів. Наприкінці відео продемонстрована передача начебто грошей начебто Мосійчуку, однак через недоліки зйомки, ані самих грошей, ані обличчя Мосійчука не видно.


17 вересня 2015 року Верховна Рада України схвалила притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата парламенту від фракції Радикальної партії Олега Ляшка Ігоря Мосійчука. За відповідне рішення проголосували 262 депутати при мінімально необхідних 226.

Того ж дня, 17 вересня, співробітники правоохоронних органів затримали депутата Верховної Ради Ігоря Мосійчука. Після того, як парламент схвалив залучення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт Мосійчука, фракція РП зібралася на засідання в приміщенні парламенту. Через 30 хвилин до кабінету, де воно проходило, підійшли близько двох десятків співробітників Державної охорони під керівництвом керівника Держохорони Валерія Гелетея. Голова фракції РП Олег Ляшко перешкоджав затриманню Мосійчука в будівлі Ради. Після 10-хвилинного спору, правоохоронці та Гелетей зайшли в кабінет і провели затримання. Після цього Мосійчук у супроводі правоохоронців був виведений з парламенту.
Одночасно із затриманням співробітники Служби безпеки України провели обшук автомобіля Ігоря Мосійчука. Під час обшуку багажного відділення автомобіля, співробітники СБУ виявили картину, грошові купюри та патрони до невідомої зброї. Крім того, правоохоронці затримали 2 осіб, що знаходилися в момент прибуття СБУ біля машини Мосійчука. Самі затримані відмовилися коментувати, що відбувається, один з них заявив, що чекав Мосійчука.


Генеральна Прокуратура України підозрює народного депутата Ігоря Мосійчука в скоєнні злочинів, передбачених п'ятьма статтями Кримінального кодексу України, а саме: скоєння кримінальних злочинів, передбачених ч. 4 ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди посадовою особою), ч. 2, 3 ст. 296 (хуліганство), ч. 1, 2 ст. 350 (погроза або насильство щодо службової особи чи громадянина, який виконує суспільний обов'язок), ч. 1 ст. 376 (втручання в діяльність судових органів), ч. 1, 2 ст. 377 (погроза або насильство щодо судді, народного засідателя чи присяжного) Кримінального кодексу України.
18 вересня 2015 року Печерський районний суд Києва заарештував депутата Верховної Ради України Ігоря Мосійчука до 15 листопада. Згідно з рішенням суду не передбачається можливість внесення застави. Сам Мосійчук заявив, що починає голодування і з моменту арешту буде пити лише воду.

19 вересня нардеп Вячеслав Константиновс ький відкликав свій голос по справі арешту Мосійчука.
Про це на своїй сторінці в Фейсбук написав Ігор Мосійчук


"Дехто вже почав відкликати свій голос. Дякую Вячеславу Константиновському, який не тільки визнав свою помилку, а й прийшов вчора до суду, де хотів виступити як свідок – розказати про порушення Конституції і регламенту та маніпуляції голосами народних депутатів в парламенті", – написав він.


В свою чергу Константиновський на своїй сторінціу соцмережі написав:
 

"Я зробив помилку і визнаю це. Готовий голосувати за зняття недоторканності і дати можливість спокійно розібратися слідству. Свій голос по голосуванню за арешт Ігоря Мосійчука я відкликаю".
 

23 вересня з'явилася свіжа інформація: Генеральна прокуратура України готує нові представлення на народних депутатів для зняття недоторканності і можливого арешту.
Про це "Обозревателю" повідомили власні джерела, близькі до керівництва ГПУ.
Так, за інформацією джерел, найближчим часом на розгляд Верховної Ради будуть винесені кандидатури членів фракції Радикальної партії Олега Ляшка Сергія Скуратівського, Сергія Рибалки, Дмитра Лінька та Андрія Лозового.
До цих нардепів навіть підходили представники більшості і пропонували перейти в коаліцію в обмін на те, що ніяких подань з ним не буде.
Крім того, в ГПУ готують подання на члена фракції "Опозиційний блоку", екс-регіонала Михайла Папієва.
Джерела відзначили, не виключено, що кандидатура Папієва обговорювалася і затверджувалася з "Опозиційним блоком".
29 вересня Радикальна партія висуває кандидатуру народного депутата Ігоря Мосійчука на посаду мера Києва.
Про це повідомив на своїй сторінці в Фейсбуці власне лідер партії.

 

"Політв'язень Ігор Мосійчук – наш кандидат у мери Києва", – написав сьогодні у соцмережі Олег Ляшко.
Він висловив упевненість у тому, що Ігор Мосійчук "наведе порядок у нашому славному Києві".

 

Як далі буде розвиватися історія з цим “радикалом”, напевне сказати неможливо.

Радикальні жінки партії Ляшка
Прекрасна стать у ВР давно вже не є чимось нереальним, проте Олег Ляшко дещо змінив уявлення про депутаток, принаймні про тих, які радо працюють у його партії. Соціальні мережі щоразу вибухають, коли нова "радикальна панянка" з'являється на публіці. Чи можна вважати це грамотною передвиборчою агітацією – напевне не відомо. Так би мовити, красою заманюють?

Злата Огневич

ог ог1 ог2
28-річна киянка Інна Бордюг співає під псевдонімом Злата Огневич. Вона провела дитинство в Криму.
 

"Їй приписували близькі стосунки з Єгором Бенкендорфом, який раніше працював на телеканалі "Інтер". Коли Сергій Льовочкін очолив Адміністрацію президента Віктора Януковича, Бенкендорф очолив НТКУ, яка висувала Огневич на Євробачення. Також власників "Інтера" вважають спонсорами Ляшка".
 

Також співачці приписували стосунки з екс-міністром транспорту Миколою Рудьковським, вихідцем з Чернігівщини.
Мати Співачки Ганна Бордюг була директором кафе в Судаку, яке було зареєстровано на мешканку Чернігова Тетяну Савченко.

Олена Кошелєва

ко1 ко2 ко3

Олена Кошелєва – дочка директора "Харківського лікеро-горілчаного заводу" Володимира Кошелєва.
Раніше в ЗМІ повідомлялося, що завод належить компанії "Олімп" донецького бізнесмена Павла Климця, який раніше був нардепом від Партії регіонів, однак це не так.
"ХЛВЗ" насправді належить не Климцю, а фірмам "КФ Моноліт" і "ДТС Сталкер". Вони зареєстровані відповідно на жителів Макіївки Геннадія Ісакова і Лілію Орєхову (дівоче прізвище Низамієва).
Мати Орєхової Нурфия Низамієва була співвласницею макіївського кафе "Лаватерія" (ТОВ "Десан"), а в 2008 році передала свою частку лондонській фірмі Ultratest Systems Limited. З цією фірмою пов'язаний Раджеш Кумар Сарайя. Інша його фірма "Стіл Монт Трейдинг" отримала контракт на постачання вугілля з ПАР в Україні".
Кошелєв став директором "ХЛВЗ" саме тоді, коли "Олімп" передав завод макіївчанам.
Кошелєв раніше також очолював ТОВ "Караванський завод кормових дріжджів" (Люботин), основним власником якого є харків'янин Анатолій Лесняк. Цей завод працює в кооперації з "Караванським спиртзаводом", що належить державному "Укрспирту".
Сама депутат раніше працювала адміністратором в ресторані Ciro's Pomodoro, який входить в мережу італійця Чіро Орсіні. Він відкривав ресторан у Харкові. Ресторан під такою назвою також відкрили дочка екс-прем'єра Юлії Тимошенко Євгенія і Шон Карр, який тоді ще був чоловіком Євгенії. Однак згодом вони продали цей заклад.

Валерія Єгорова

є1 є2 є3 є4 є5
22-річна помічниця Сергія Скуратовського, Валерія Єгорова своїми формами вразила спочатку чоловіків та фотокореспондентів у Раді, а потім сколихнула і соцмережі.
Першою, хто звернув увагу на пишногруду брюнетку на балконі сесійної зали, стала фотограф Ганна Грабарська. У своєму Facebook вона виклала світлину помічниці, під якою з’явилося безліч коментарів.
На сторінці уродженки Дніпропетровська Валерії у Facebook зазначено, що у 2014-му році вона почала працювати у громадській організації "Молодіжна перспектива". Причому є її головою та засновником.
Також, судячи зі світлин, дівчина їздить на недешевій машині, буває закордоном і дуже пишається тим, що має від природи.


Кіра Кучеренко
к1 к2 к3 к4

На трасах Київської області з'явилися білборди, де радикальна кандидат зображена, в кращих традиціях партії, з вилами в руках, а текст на білборді стверджує, що "Кучеренко Кiра не продажна шкiра".

На своїй сторінці в соціальній мережі Кіра Геннадіївна називає себе киянкою, проте народилася вона в місті Лисичанськ Луганської області. Саме як уродженка Лисичанська вона брала участь у конкурсі "Перша леді Одеси – 2013".
В одному з інтерв'ю після конкурсу краси в Одесі Кіра розповіла журналістам, що ставати моделлю не хоче.

 

"Хоч я і вчуся в юракадемії, але після закінчення мені б не хотілося працювати в прокуратурі, суді, – каже дівчина. – Кримінальні справи – це не для мене. Також не хотілося б стикатися в обличчя з корупцією, будь-які прояви цього я ненавиджу. Надалі хотіла б бачити себе співробітником якогось міжнародного відділу. Бажано з закордонними відрядженнми, я дуже люблю подорожувати", – розповіла журналістам Кіра.
 

У 2014 році Кіра Геннадіївна розмістила в мережі своє резюме, з якого випливає, що вона шукала роботу юриста.
 
к5
Своїми позитивними якостями дівчина вважає цілеспрямованість, бажання розвиватися, стресостійкість і високу працездатність. Можливо саме ці якості, а також любов до подорожей і небажання стикатися з корупцією, привели Кіру Кучеренко в радикальну партію.

Жіночий радикалізм радо зустрічають соціальні мережі, очікуючи на прдставлення публіці наступної героїні партії Ляшка.
Передвиборча зачистка
РПЛ обіцяє, що у списках партії не буде жодного екс-регіонала.
Голова виконкому Тернопільської територіальної організації "Радикальної партії" Богдан Рева без погодження з партією, підробивши підпис керівника парторганізації, подав до ЦВК кандидата з сумнівним минулим, повідомляє Ігор Мосійчук.

"Вчора ЗМІ повідомили про те, що від "Радикальної партії" Олега Ляшка в ТВК міста Тернополя, подана і затверджена ЦВК родичка одного з лідерів місцевих комуністів Паразінська Любов Олексіївна. Як Голова партійного суду "Радикальної партії" я провів ретельне розслідування даного випадку і встановив, що виконуючий обов’язки Голови виконкому Тернопільської територіальної організації "Радикальної партії" Богдан Рева, самостійно, без погодження з партією, переробив подання, і підробивши підпис керівника парторганізації, подав його до ЦВК", – розповідає радикал.

Між тим, депутат від фракції "Радикальної партії" зазначає, що необхідні заходи в цій ситуації були прийняті одразу.

"За рішенням партійного суду, погодженого з лідером партії Олегом Ляшком, ухвалено два наступних рішення: виключити Богдана Реву з лав "Радикальної партії" Олега Ляшка. Відкликати з членів Тернопільського ТВК Паразінську Любов Олексіївну і замінити її на перевіреного і досвідченого партійця. Рішення партійного суду оскарженню не підлягає", – відрізав Мосійчук.

Фаворити місцевих виборів: рейтинги на старті

На старті виборчої кампанії місцевих виборів найвищі рейтинги мають парламентські партії, за виключенням "Народного фронту", підтримка якого впала до рівня статистичної похибки.
Лідером симпатій виборців досі є президентський Блок Петра Порошенка. Дещо відстає від нього пул чотирьох інших партій – "Батьківщина", "Самопоміч", "Опозиційний блок" та "Радикальна партія", позиції яких різняться у різних соцпитуваннях.
Хоча експерти вказують, що на місцевих виборах дані загальнонаціональних опитувань не відображають реальну підтримку локальних проектів, які можуть "вистрілити".
Ймовірні лідери
За даними опитування "Демократичних ініціатив", які презентували в середині серпня, лідером був БПП з 14,4%, далі йде "Самопоміч" – 9%, "Опозиційний блок" – 7,5%, "Радикальна партія" – 7,3% та "Батьківщина" – 6,7%.
Рейтинг стосується опитаних, які точно планують іти на вибори.
Демініціативи зафіксували зростання рейтингу "Правого сектору" – до 4%, що майже дотягує до прохідного бар’єру в 5%. Хоча сам ПС заявив, що брати участі у виборах не буде.
Суттєвий рейтинг мають "Свобода" та "Громадянська позиція", яких підтримують по 2,5%. При цьому не визначились з вибором третина людей, які планують йти на вибори.
Переможець парламентських виборів 2014 року – "Народний фронт", зараз має рейтинг близько 1-3%.
Партію прем’єра "Народний фронт" підтримують 2% опитаних.
5% виборчий бар’єр партії долатимуть у конкретну міську, районну та обласну раду, а тому партії із загальноукраїнським рейтингом в 2-3% в окремих регіонах спокійно туди проходять.
На початку серпня свої рейтинги оприлюднив центр "Соціальний моніторинг" спільно з Українським інститутом соцдосліджень.
Тут відповіді тих, хто визначився, екстраполювали на все населення, а тому дані дещо вищі, але пропорції такі ж, як у Демініціатив.
БПП має 23,7%, а далі з великим відривом: "Батьківщина" – 11,9%, "Опозиційний блок" – 11,2%, "Самопоміч" – 10,5% і "Радикальна партія" – 9,3%.
На межі умовного всеукраїнського прохідного бар’єру: "Свобода" – 7,4%, "Правий сектор" – 4,6% і "Народний фронт" та "Громадянська позиція" по 3,5%.
У цьому дослідженні новоствореній партії соратників Ігоря Коломойського "Укроп" підтримку висловили 1,5%.
Своє опитування публікував КМІС, але ще в середині липня.
Тоді соціологи зафіксували скачок рейтингу "Батьківщини". На місцевих виборах за них хотіли голосувати 14%, за БПП – 12,2%, "Самопоміч" – 6,7%, "Радикальну партію" – 4,6%, а "Опозиційний блок" – 4,1%.
"Опозиційний блок" на місцевих виборах може показати високий результат у східних та південних регіонах країни.
Далі також слідував пул партій, які претендують на подолання бар’єру: "Громадянська позиція", "Свобода" та "Правий сектор" – по 2,5%.
"Народний фронт" та "Удар" мали близько по 1% рейтингу, тож не дивно, що ці партії ведуть перемовини про спільний похід на вибори у складі БПП.

 

"Загальні тенденції зберігаються: БПП дещо втратив позиції, але лідирує, "Самопоміч" не втрачає, підросла "Батьківщина". Але розклад сил не змінюється радикально", – пояснила для ВВС Україна динаміку рейтингів директор фонду Демократичні ініціативи Ірина Бекешкіна.
 

Регіональна проекція
В опитуванні "Демініціатив" соціологи вказали лідерів рейтингів у п’ятьох умовних регіонах: Схід, Захід, Центр, Південь та Донбас.
БПП має найбільшу підтримку на Заході – 17,2%, а найменшу на Півдні – 12,6%.
"Самопоміч" найбільше підтримують на Заході – 14,5%, а найменше на Сході – 3,9%.
"Батьківщина" найбільше має на Півдні – 7,9%, а найменше на Сході – 2,8%.
Партія Олега Ляшко має по 9% на Заході та в Центрі, а в інших регіонах – близько 5%.
"Опозиційний блок" майже не підтримують на Заході – 0,9% та в Центрі – 4%, а найбільше готові голосувати на Сході та Півдні – 15% та 16%.

За матеріалами: Корупція.інфо, Кореспондент, BBC Україна, Вікіпедія