Постанова

Іменем України

01 березня 2021 року

м. Київ

справа № 466/8242/18

провадження № 61-943св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Литвиненко І. В.,

учасники справи:

позивач –  ОСОБА_1 ,

відповідач – товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агенство «Корупція Інфо»,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу   ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 23 квітня 2019 року у складі судді Єзерського Р. Б. та постанову Львівського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Ніткевича А. В., Бойко С. М., Копняк С. М.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агенство «Корупція Інфо» про захист гідності, честі та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2018 року позивач ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 звернулася до суду із позовною заявою до ТОВ «Інформаційне агенство «Корупція Інфо» про захист гідності, честі та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.

Вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідач ТОВ «Інформаційне агенство «Корупція Інфо» опублікував в мережі Інтернет на власному веб-сайті «Корупція.Інфо» (www.korupciya.com) статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1». Автором статті зазначена ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 на youtube-каналі відповідача «Корупція Інфо» також розміщено відеосюжет під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4».

Поширений сюжет та стаття містять повністю неправдиву інформацію про ОСОБА_1 та членів її сім`ї, порушує їх права на повагу до гідності, честі та ділової репутації.

Вважає, що метою публікації відеосюжету і статті є умисна дискредитація ОСОБА_1 , а також заподіяння шкоди її діловій репутації.

Позивач є народним депутатом України, публічною особою та відповідно до статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язана щорічно заповнювати та подавати декларацію, в тому числі вносити відповідні зміни у разі зміни майнового стану (купівлі нерухомого майна).

Відтак, інформація про купівлю нерухомості, яка не внесена в декларацію та вартість якої не відповідає офіційним доходам ОСОБА_1 та її чоловіка, є негативною, оскільки повідомляє про нібито протиправні дії як в Україні, так і в іншій державі (оформлення вілли на підставних осіб – місцевих жителів з метою приховати купівлю майна).

Видання «Корупція Інфо» грубо порушило законодавчу заборону поширювати недостовірну інформацію, а також всі існуючі стандарти професійної етики журналістів, такі як об`єктивність, неупередженість, а найголовніше – принцип достовірності, що включає обов`язок професійного журналіста подавати інформацію про факти та події з компетентних джерел та перевіряти її перед публікацією.

Такі дії відповідача є підставою для спростування поширеної неправдивої інформації, вилучення її з мережі Інтернет та відшкодування заподіяної шкоди.

Публікація в статті є повною неправдою про ОСОБА_1 та її сім`ю. Поширені відомості за своїм змістом не є ні оціночними судженнями, ні критичними, суб`єктивними думками автора, а є твердженням про конкретні неправдиві факти.

Видання умисно, з метою дискредитації опублікувало повністю вигадані обставини, що не відповідають дійсності, а саме – інформацію про нібито вчинення ОСОБА_1 неправомірних дій.

Поширення інформації про нібито придбання за кордоном нерухомості, оформлення її на підставних осіб та невнесення інформації до декларації про доходи є твердженням про факти і не є допустимою критикою публічних осіб в рамках політичної дискусії в демократичному суспільстві на важливі суспільні теми, а спрямована виключно на дискредитацію та порушення права на повагу до гідності, честі та ділової репутації ОСОБА_1 .

Відповідач, не перевіряючи достовірність фактів, використовуючи неперевірені джерела без жодного доказу та без жодного факту, умисно створив у суспільстві уявлення про вчинення ОСОБА_1 неприпустимих корупційних дій, не сумісних зі статусом народного депутата України – представника Українського народу в парламенті.

Крім порушення особистих немайнових прав, поширення недостовірної інформації про ОСОБА_1 призвело до значного погіршення стану її здоров`я, завдало істотної моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню відповідачем.

Зокрема, в період з ІНФОРМАЦІЯ_3 по 02 жовтня 2018 року позивач перебувала на стаціонарному лікуванні в ДУ «Інститут серця МОЗ України» у зв`язку з встановленням проблем із серцем внаслідок сильних душевних хвилювань.

Просила ухвалити рішення, яким визнати недостовірною та такою, що принижує гідність, честь та ділову репутацію ОСОБА_1 інформацію, поширену ТОВ «Інформаційне агенство «Корупція Інфо» в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_2 у статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1» та ІНФОРМАЦІЯ_3 у відеосюжеті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4», а саме:

– « ІНФОРМАЦІЯ_1».

– Генеральний прокурор України ОСОБА_6 в січні 2018 року став господарем вілли на Сейшельських островах вартістю 5 млн доларів.

– Журналісти-розслідувачі з`ясували, що розкішний маєток було куплено майже відразу після того, як ГПУ вилучила 7 млн дол. у однієї з компаній, яка займається військовими поставками.

– Як повідомляється, маєток розташований в найбільш респектабельній бухті одного з островів Сейшельського архіпелагу. Будинок загальною площею 230 м кв. З будинку, що знаходиться на височині, відкривається чудовий вид на море, а сам пляж розташований на відстані 350 м від резиденції.

– Одним з основних питань стало походження такої великої суми грошей. Ці цифри не відображені в деклараціях ні ОСОБА_6 , ні ОСОБА_1 . Хоча, якщо вірити журналістам з Сінгапуру , нерухомість оформлена на місцевих жителів, а перекази зроблені через офшорні фірми, до яких сім`я ОСОБА_6 формально не має відношення».

Зобов`язати ТОВ «Інформаційне агенство «Корупція Інфо», опублікувати протягом 3 днів з дня набрання рішенням законної сили на веб-сайті «Корупція.Інфо» (www.korupciya.com) з винесенням на головну сторінку сайту таким самим шрифтом, як опублікована стаття та її заголовок, а також на всіх пов`язаних з ним сторінках видання у соціальних мережах, Youtube-, Telegram- та RSS-каналах спростування.

Зобов`язати ТОВ «Інформаційне агенство «Корупція Інфо», протягом 3 (трьох) днів з дня набрання рішенням суду законної сили видалити з власного веб-сайту «Корупція.Інфо» (www.korupciya.com) та всіх пов`язаних з ним сторінок видання у соціальних мережах, Youtube-, Telegram- та RSS-каналів статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1» та відеосюжет під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4».

Стягнути з ТОВ «Інформаційне агенство «Корупція Інфо» на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування моральної шкоди 500 000,00 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 23 квітня 2019 року позов задоволено частково.

Визнано недостовірною інформацію, поширену ТОВ «Інформаційне агенство «Корупція Інфо», в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_2 у статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1» та ІНФОРМАЦІЯ_3 у відеосюжеті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4», а саме:

– « ІНФОРМАЦІЯ_1».

– Генеральний прокурор України ОСОБА_6 в січні 2018 року став господарем вілли на Сейшельських островах вартістю 5 млн доларів.

– Журналісти-розслідувачі з`ясували, що розкішний маєток було куплено майже відразу після того, як ГПУ вилучила 7 млн дол. у однієї з компаній, яка займається військовими поставками.

– Як повідомляється, маєток розташований в найбільш респектабельній бухті одного з островів Сейшельського архіпелагу. Будинок загальною площею 230 м кв. З будинку, що знаходиться на височині, відкривається чудовий вид на море, а сам пляж розташований на відстані 350 м від резиденції;

– Одним з основних питань стало походження такої великої суми грошей. Ці цифри не відображені в деклараціях ні ОСОБА_6 , ні ОСОБА_1 . Хоча, якщо вірити журналістам з Сінгапуру , нерухомість оформлена на місцевих жителів, а перекази зроблені через офшорні фірми, до яких сім`я ОСОБА_6 формально не має відношення».

Зобов`язано ТОВ «Інформаційне агенство «Корупція Інфо», спростувати недостовірну інформацію, поширену ТОВ «Інформаційне агенство «Корупція Інфо», в мережі Інтернет ІНФОРМАЦІЯ_2 у статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1» та ІНФОРМАЦІЯ_3 у відеосюжеті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4», опублікувавши на веб-сайті «Корупція. Інфо» (www.korupciya.com) протягом 3 (трьох) днів з дня набрання законної сили рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 23 квітня 2019 року за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Інформаційне агенство «Корупція Інфо» про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.

Зобов`язано ТОВ «Інформаційне агенство «Корупція Інфо», протягом 3 (трьох) днів з дня набрання рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 23 квітня 2019 року за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Інформаційне агенство «Корупція Інфо» про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди законної сили видалити з власного веб-сайту «Корупція.Інфо» (www.korupciya.com) та всіх пов`язаних з ним сторінок видання у соціальних мережах, Youtube-, Telegram- та RSS-каналів статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1» та відеосюжет під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4».

В решті позовних вимог – відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «Інформаційне агенство «Корупція Інфо», в користь ОСОБА_1 , сплачений судовий збір по справі в розмірі 2 114,40 грн.

Рішення місцевого суду мотивовано тим, що відповідачем поширено інформацію в мережі Інтернет, яка не відповідає дійсності та в якій містяться неправдиво викладені відомості. Крім того, судом не знайдено достатніх підстав для задоволення вимог позивача про стягнення моральної шкоди.

Постановою Львівського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23 квітня 2019 року в частині задоволення позовних вимог змінено.

Абзац другий резолютивної частини рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23 квітня 2019 року після слів визнати «недостовірну інформацію» доповнено словами «та такою, що принижує гідність, честь та ділову репутацію ОСОБА_1 ».

Абзац третій резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції:

Зобов`язати ТОВ «Інформаційне агенство» «Корупція Інфо» (місце знаходження м. Львів, пр. Вячеслава Чорновола, 101/159, код ЄДРПОУ 39361904) опублікувати протягом 3 днів з дня набрання рішенням суду законної сили на веб-сайті «Корупція.Інфо» (www.korupciya.com) з винесенням на головну сторінку сайту таким самим шрифтом, як опублікована стаття та її заголовок, а також на всіх пов`язаних з ним сторінок видання у соціальних мережах, Youtube-, Telegram- та RSS-каналах наступний текст спростування:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність і завдало шкоди діловій репутації ОСОБА_1 , інформацію, поширену на нашому веб-сайті «Корупція.Інфо» ІНФОРМАЦІЯ_2 в статті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1» та ІНФОРМАЦІЯ_3 у відеосюжеті під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4», а саме:

– « ІНФОРМАЦІЯ_1»;

– Генеральний прокурор України ОСОБА_6 в січні 2018 року став господарем вілли на Сейшельських островах вартістю 5 млн доларів;

– Журналісти-розслідувачі з`ясували, що розкішний маєток було куплено майже відразу після того, як ГПУ вилучила 7 млн дол. у однієї з компаній, яка займається військовими поставками;

– Як повідомляється, маєток розташований в найбільш респектабельній бухті одного з островів Сейшельського архіпелагу. Будинок загальною площею 230 м кв. З будинку, що знаходиться на височині, відкривається чудовий вид на море, а сам пляж розташований на відстані 350 м від резиденції;

– Одним з основних питань стало походження такої великої суми грошей. Ці цифри не відображені в деклараціях ні ОСОБА_6 , ні ОСОБА_1 . Хоча, якщо вірити журналістам з Сінгапуру , нерухомість оформлена на місцевих жителів, а перекази зроблені через офшорні фірми, до яких сім`я ОСОБА_6 формально не має відношення».

У зв`язку з цим редакція інтернет-видання «Корупція.Інфо» спростовує вказану інформацію, вилучає статтю та відеосюжет з власного веб-сайту і повідомляє, що поширена нами інформація про купівлю ОСОБА_1 та її сім`єю вілли в Республіці Сейшельські Острови повністю не відповідає дійсності.

В решті рішення залишено без змін.

Постанова суду мотивована тим, що місцевий суд дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що відповідачем поширено інформацію в мережі Інтернет, яка не відповідає дійсності та в якій містяться неправдиво викладені відомості. Проте, суд не зазначив у резолютивній частині рішення те, що така інформація принижує гідність, честь та ділову репутацію ОСОБА_1 . Крім того, суд першої інстанції зобов`язавши ТОВ «Інформаційне агенство «Корупція Інфо» спростувати недостовірну інформацію, не вказав у який спосіб має здійснюватися спростування.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2020 року до Верховного Суду,  ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати в частині відмови в задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у відповідній частині.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 розділу ІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її з Шевченківського районного суду м. Львова.

25 лютого 2021 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Литвиненко І. В.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій безпідставно відмовили в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди. Суд апеляційної інстанції не надав оцінки висновку експерта психолога.

У вказаній касаційній скарзі зазначається, що позивачем було доведено обставини, які підтверджують наявність підстав для задоволення вимоги про стягнення моральної шкоди з відповідача.

Доводи інших учасників справи

У березні 2020 року ТОВ «Інформаційне агенство «Корупція Інфо» надіслало відзив на касаційну скаргу у якому просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідач ТОВ «Інформаційне агенство «Корупція Інфо» опублікувало в мережі Інтернет на власному веб-сайті «Корупція.Інфо» (www.korupciva.com) статтю під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1». Автором статті зазначена ОСОБА_3 (т. 1 а. с. 16 – 18).

ІНФОРМАЦІЯ_3 на youtube-каналі відповідача «Корупція.Інфо» також розміщено відеосюжет під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4».

Поширений сюжет та стаття містять інформацію про ОСОБА_1 та членів її сім`ї, зокрема:

– « ІНФОРМАЦІЯ_1».

– Генеральний прокурор України ОСОБА_6 в січні 2018 року став господарем вілли на Сейшельських островах вартістю 5 млн доларів.

– Журналісти-розслідувачі з`ясували, що розкішний маєток було куплено майже відразу після того, як ГПУ вилучила 7 млн дол. у однієї з компаній, яка займається військовими поставками.

– Як повідомляється, маєток розташований в найбільш респектабельній бухті одного з островів Сейшельського архіпелагу. Будинок загальною площею 230 м кв. З будинку, що знаходиться на височині, відкривається чудовий вид на море, а сам пляж розташований на відстані 350м. від резиденції.

– Одним з основних питань стало походження такої великої суми грошей. Ці цифри не відображені в деклараціях ні ОСОБА_6 , ні ОСОБА_1 . Хоча, якщо вірити журналістам з Сінгапуру , нерухомість оформлена на місцевих жителів, а перекази зроблені через офшорні фірми, до яких сім`я ОСОБА_6 формально не має відношення».

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції у незміненій апеляційним судом частині та постанова суду апеляційної інстанції – без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції у частині вирішення позовних вимог щодо захисту честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації Верховним Судом не переглядаються, так як у касаційній скарзі позивач оскаржує рішення судів попередніх інстанцій тільки у частині вирішення вимоги про відшкодування моральної шкоди.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 1281 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частин першої – третьої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Якщо законодавством встановлені межі відшкодування моральної шкоди, суд визначає її розмір з урахуванням цих меж. Визначивши розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен навести в рішенні відповідні мотиви.

Також, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно із частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за статтями 11661167 ЦК України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками.

Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

Сатисфакція – це форма відшкодування шкоди, заподіяної потерпілій стороні внаслідок правопорушення. Справедлива сатисфакція не завжди має грошовий характер. Часто справедливою сатисфакцією Європейський суд з прав людинивважає саме встановлення факту порушення. Тобто, зважаючи на всі особливості кожної справи, Суд може вирішити, що стосовно певних скарг визнання порушення Конвенції саме по собі є достатньою справедливою сатисфакцією і немає потреби надавати будь-яку грошову компенсацію. Суд також може з міркувань справедливості призначити відшкодування у розмірі, меншому за фактично нанесену шкоду чи фактично понесені витрати, або не призначити відшкодування взагалі. Наостанок, Суд зазвичай бере до уваги місцеві економічні обставини.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині заподіяння моральної шкоди в розмірі 500 000,00 грн, позивач свої доводи в цій частині зводила до того, що поширення недостовірної інформації про неї призвело до значного погіршення стану її здоров`я, завдало істотної моральної шкоди.

Покликалась на те, що з ІНФОРМАЦІЯ_3 по 02 жовтня 2018 року перебувала на стаціонарному лікуванні в ДУ «Інститут серця МОЗ України» у зв`язку з встановленням проблем із серцем внаслідок сильних душевних хвилювань, що підтверджується копією виписки з історії хвороби № 5855/18 та копією листка непрацездатності серії АДХ № 153098 від 02 жовтня 2018 року (т. 1 а. с. 40 – 43).

Крім цього, факт заподіяння моральних страждань позивач підтверджує висновком експерта психолога від 26 листопада 2018 року ОСОБА_11 (т. 1 а. с. 165 -183).

Суди попередніх інстанцій установили, що згідно із витягом із стенограми погоджувальної ради депутатських фракцій у Верховній Раді України від 01 жовтня 2018 року народний депутат України ОСОБА_1 була присутня на засіданні і мала виступ, а також відповідно до письмової реєстрації народних депутатів України та стенограми пленарних засідань Верховної Ради України від 02 жовтня 2018 року народний депутат України ОСОБА_1 була присутня у цей день і о 10:37 год мала виступ на ранковому пленарному засіданні.

При цьому, згідно з виписки з історії хвороби, погіршення стану здоров`я у позивача відбулось 21 та 22 вересня 2018 року, а саме до оприлюднення оскаржуваної інформації.

Апеляційний суд, не погодившись із висновком місцевого суду про те, що висновок експерта психолога від 26 листопада 2018 року є недопустимим, надав оцінку цьому доказу в сукупності з усіма іншими доказами з урахування конкретних обставин цивільної справи.

Отже, враховуючи зазначене, суди попередніх інстанцій відповідно до положень процесуального закону оцінили докази, а доводи сторін були заслухані.

Колегія суддів Верховного Суду зазначає, що суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено як статтями 5859212 ЦПК України у попередній редакції 2004 року, так і статтями 7778798089367 ЦПК України у редакції від 03 жовтня 2017 року. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.

Отже, доводи касаційної скарги не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальних частинах рішень судів попередніх інстанцій, та зводяться до переоцінки доказів, незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки та містять посилання на факти, що були предметом дослідження суду.

Однакове застосування закону забезпечує загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність у державі, яка керується верховенством права. Єдина практика застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України», «Рябих проти Російської Федерації», «Нєлюбін проти Російської Федерації») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанцій.

Вищевикладене свідчить про те, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції у незміненій апеляційним судом частині та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, оскільки доводи касаційної скарги правильних висновків суду першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Керуючись статтями 400401416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Львова від 23 квітня 2019 року у незміненій апеляційним судом частині та постанову Львівського апеляційного суду від 10 грудня 2019 року в частині відмови в задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький В. С. Висоцька І. В. Литвиненко