Ердоган веде доволі суперечливу зовнішню політику. Президент Туреччини, зокрема, робить різкі заяви у бік США, що є таким собі приємним бонусом для кремля. Про це 24 каналу розповів російський публіцист Андрій Піонтковський. За його словами, Туреччина продовжить свою роль потрібного росії союзника як противага Китаю.
Піонтковський заявив, що вся зовнішня політика президента Туреччини Реджепа Ердогана сповнена кричущих протиріч.
Але в цьому клубку протиріч він якимось чином примудряється отримувати геополітичні досягнення, – наголосив публіцист.
За його словами, Туреччина, хоч і є членом НАТО, але веде свою політику, Зокрема, намагається продовжувати блокувати вступ Швеції і Фінляндії. До того ж, зауважив Піонтковський, у відповідь на заяву Сполучених Штатів, якою вони закликали Вірменію й Азербайджан зустрітися в рамках Мінської групи, з Анкари з’явилися прямо образливі заяви на адресу США.
Ця заява Ердогана це, звісно, приємний бонус для кремля, який завжди дуже скептично ставився до діяльності Мінської групи і вважав за краще бути сам посередником в азербайджансько-вірменському конфлікті, – заявив він.
Тепер же, за словами публіциста, коли росіяни повністю умили руки в Карабаху, то втратили свою історичну роль такого посередника. Своїми міркуваннями щодо того, яким є задум Реджепа Ердогана, який позиціонує себе як посередника між Україною та росією, поділився ведучий 24 каналу Олексій Печій.
І саме тому путін намагається, через Ердогана, вмовити Зеленського піти на переговори. І отут ми і збираємо весь пазл до купи. Зокрема, напередодні до Львова приїздив президент Туреччини Ердоган з головним месседжем від путіна – кремль готовий до переговорів. Вже після зустрічі у Львові, Ердоган заявив, що він на боці України, але наполягає на зустрічі Зеленського та путіна. Для цього Ердоган пропонує реанімувати формат переговорів, який було проведено між українською та російською делегаціями у березні в Стамбулі.
Якщо говорити відверто – чи думав Ердоган, Гутерріш ба навіть путін про те, що Зеленський одразу ж погодиться на такий формат переговорів по закінченню війни? Я певен, що жоден з них в це не вірив. Але Ердоган вирішував іншу задачу – він прощупав Київський ґрунт перед осінньо-зимовим періодом, коли має настати вікно можливостей для розмови про перемир’я. Чому? Тому що до цього часу ЗСУ можуть завдати удару по росії, але в той же час Європа через загострення соціально-економічної та гуманітарної ситуації проситиме взяти паузу. Мовляв, тоді можна якось, хоча б на якийсь час зупинити війну. Втім, на такі припущення Зеленський відповів твердо – жодного вікна можливостей для переговорів він зараз не бачить.
Ердоган під час переговорів сказав, що продовольча ініціатива щодо експорту українського зерна дає “дипломатичне вікно” домовленостей щодо майбутнього припинення війни. Я сказав свою думку пану президенту Туреччини, що російській федерації немає віри. Я вважаю, що в цьому “вікні” російська зброя. Дуже здивований, що росіяни “готові” до якогось миру. Не можуть люди, які вбивають, ґвалтують, щоденно крилатими ракетами б’ють по наших цивільних містах, цивільних інфраструктурах — не можуть хотіти миру. Тож спочатку, мені здається, вони повинні звільнити наші території, – наголосив президент.
І от вже надходить інформація, що Ердоган планує провести ще одну розмову з путіним і донести йому позицію Зеленського, щодо особистої зустрічі та переговорів. Отут ми починаємо розуміти до чого тут можуть бути провокації на Запорізькій АЕС. Річ у тім, що кремль, як і у випадку з “зернововою угодою”, коли росіяни шантажували світ голодом, буде намагатися досягти чергового “малого компромісу”. І Туреччина не проти такої гри. Ще цю гру називають “пакетуванням”.
Тобто, коли одне питання, незрозуміло на перший погляд як, пов’язується з зовсім іншим, аби отримати поступки взагалі у третьому питанні. Наприклад, зернова угода м’яко пов’язується з гіпотетичною “загальною домовленістю” України та росії про перемир’я. Ердоган наполягає, що зернова угода – це не щось окреме, а лише початок загального перемир’я.
