У церкві у с. Великі Грибовичі під Львовом знайшли ікони з іконостасу XVII ст., які до цього часу вважалися втраченими. Науковці припускають, що їхнім автором є львівський маляр Федір Сенькович, роботи якого майже не збереглися до нашого часу, передає Корупція.Інфо

Про це у коментарі ІА ZIK повідомила кандидат мистецтвознавства Мар’яна Пелех, яка досліджувала іконостас у Великих Грибовичах.

Вона зазначила, що під час дослідження знайшла післявоєнну світлину цього іконостасу в архіві Національного музею. На знімку було 14 пророків. Зараз ж у храмі лише шість пророків: два картуша по два пророки і два по одному. Дослідниця почала розпитувати отця і старших парафіян про частини іконостасу, яких не вистачає, однак ті нічого не знали.

Пошуки зрушили з мертвої точки завдяки польській дослідниці Агнєжці Ґронек, яка працює над публікацією рукопису видатного львівського мистецтвознавця польського походження Мечислава Ґембаровича. У своїй праці 1962 року він пише про іконостас, який знаходиться у Великих Грибовичах.

М. Пелех зазначила, що іконостас спочатку знаходився в Успенській церкві, яка була єдиним українським храмом у середмісті Львова.

«У цей час українці займали невеличкий квартал у Львові. Цей храм був як символ українства. Іконостас пробув в Успенській церкві приблизно сто років. Потім змінилась мода. Популярними стали іконостаси з відкритим вівтарем, як у соборі св. Юра. Тому цей іконостас продали у храм Великих Грибович», – повідомила М. Пелех.

«Чому цей іконостас такий відомий? Є документи про те, що братчики багато заплатили за іконопис Федіру Сеньковичу і Миколі Петрахновичу. Усі шукали цей іконостас дуже довго. Власне, Мечислав Ґембарович ідентифікував його у храмі у Великих Грибовичах. Ґембарович говорив, що, ймовірно, ікони заховані за іконостас. Там подумали, що краще сховати його, ніж спалити», – пояснила М. Пелех.

Таким чином вдалося віднайти втрачений картуш із іконами двох пророків. На думку М. Пелех, там зображені пророки Даниїл і Міхей.

«Вірогідно, що автор цих ікон Федір Сенькович, бо Микола Петрахнович мав інший стиль – більш гостріший, динамічний з більш контрастними формами», – зазначила вона.

На запитання, хто реставруватиме знахідку, М. Пелех зазначила, що сільська громада не має стільки коштів. Вона також повідомила, що спеціально створена група для порятунку іконостасу хоче, аби керівником проекту з реставрації був Володимир Мокрій, який 1989 року відновив ікону «Тайна вечеря» у Грибовичах.

«Він фахівець високого класу, тому ми йому довіряємо цю унікальну пам’ятку, якій буде 400 років. Цей іконостас – це найбільша збережена спадщина Федора Сеньковича», – наголосила мистецтвознавець.