Колишній головнокомандувач НАТО переконаний, що Путін зараз «кусає лікті»

Його «тупик» настав.

Колишній верховний головнокомандувач об’єднаних сил НАТО, адмірал США Джеймс Ставрідіс вважає, що президент Росії владимир путін усвідомив, що припустився фатальної помилки з вторгненням в Україну, проте не має “хорошого виходу” з ситуації. Фактично воєначальник повторив тезу президента США Джо Байдена, що путін війною в Україні загнав себе в цугцванг.

Про це Ставрідіс сказав у одному з інтерв’ю для радіо

“Я думаю, що в темний, тихий час, о другій годині ночі, коли він (путін – ред.) прокидається, він розуміє, що зробив помилку. Публічно він ніколи у цьому не зізнається. Ніколи. Він продовжуватиме підтримувати цю фікцію про те, що Україною керують “неонацисти”. Смішно, очевидно”, – зауважив Ставрідіс.

На його думку, путін і надалі стверджуватиме, що НАТО загнало його в глухий кут і спровокувало конфлікт.

Ставрідіс зазначає, що у військовій авантюрі путіна та визвольній війни України проти росії існує своя “точка неповернення” – мілітаристський потенціал рф обмежений, як і обмежена військова підтримка України країнами Заходу. Тому сторонам рано чи пізно доведеться шукати вихід із безнадійної ситуації жахливого кровопролитного конфлікту.

Водночас на думку Ставрідіса, у найближчі пів року не варто чекати на те, що сторони прийдуть до будь-якого рішення. Разом з тим до переговорів підштовхують труднощі, з якими стикається кремлівське керівництво в міру того, як знищуються російські війська та військова техніка.

“Він пропалює свій потенціал <…> через пів року він опиниться у вкрай скрутному становищі. З іншого боку поля бою Зеленський повинен визнати, що терпіння Заходу і потік грошей і зброї, що триває, не безмежні”, — назвав Ставрідіс два чинники, які, на його думку, змусять сторони зрештою сісти за стіл переговорів.

Зазначимо: проти загарбницької політики Путіна вкотре висловився й канцлер німеччини Шольц

Німеччина та Норвегія продовжуватимуть надавати тривалу допомогу Україні воєнною технікою та озброєнням, але також політичну та економічну підтримку.

Про це канцлер ФРН Олаф Шольц заявив в Осло на спільній пресконференції з норвезьким колегою Йонасом Гар Стере.

«Путін розпочав загарбницьку війну, мета якої є цілком зрозумілою – він від початку хотів захопити всю Україну в короткі строки, а після того, як це не вдалося, сконцентрувався принаймні на сході країни. Ніхто з нас не може знати, чи не має він нових цілей, які буде переслідувати. Тому так важливо в цій ситуації, щоб ми не припиняли військову підтримку України, в тому числі ефективною зброєю», – заявив Шольц.

Він зазначив, що ФРН, як і Норвегія, постачає Україні сучасні оборонні системи, навчає українських військових.

Стосовно завершення війни, за словами канцлера, мир під диктовку росії не буде сприйнятий. Досягнення миру можливо лише за згоди Президента, уряду, парламенту та народу України.

«Зрозуміло також, що будь-які ідеї стосовно нових кордонів, офіційно невизнаних, будуть також неприйнятними», – заявив Шольц, додавши, що росії годі сподіватися, що вона захопить певні українські землі та буде вичікувати, коли ситуація у світі зміниться для неї на краще.

Жодна із запроваджених проти рф суворих санкцій не буде знята без згоди з боку України. Це повинен усвідомлювати російський президент, і саме це доводять йому ті політики, які спілкуються з путіним телефоном, наголосив німецький канцлер.

Війна росії стала поворотним пунктом, імперіалізм повернувся в Європу, але демократична Європа «не може, не має права та не дозволить» змінювати кордони за допомогою сили та зброї, зазначив Шольц. «Україна може покладатися на нашу всебічну та довгострокову підтримку – політичну, фінансову, економічну та, звісно, військово-технічну», – запевнив німецький лідер.

Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере своєю чергою зазначив, що обидві країни надають воєнну допомогу Україні, яку тісно між собою узгоджують.

Обидва глави урядів також задекларували готовність посилювати двосторонню військову співпрацю, зокрема, в питанні будівництва підводних човнів, які є критичними для безпеки в морі, а також взаємодію в рамках НАТО.