Photo-06241

Історія, яка трапилася на Закарпатті, вражає своєю цинічністю. Важко сказати, наскільки треба мати черству душу, аби скоїти такий нелюдський вчинок. Невже в ній настільки можуть зникнути любов і милосердя?..

У поліції розповіли: 27 грудня надійшов виклик, що на ринку «ГІД» біля смітників знайшли літню жінку, яка нічого не бачить. Патрульні виїхали на місце пригоди й зустрілися з охоронцями ринку, котрі знайшли цю бабусю. У її кишені був паспорт без реєстрації. До цього жінка мала прописку в с. Горбок на Іршавщині. Крім того, поліцейські з’ясували, що в неї катаракта очей. На запитання, як вона тут опинилася, бабуся розповіла, що за бажанням рідної доньки її привіз сюди зять і залишив біля сміттєвих баків. Змерзлу людину доставили в лікарню, а потім у монастирський притулок. Там її взяли тимчасово.

Після цього поліцейські звернулися в управління соцзахисту Мукачівської міськради, де вирішують питання щодо оформлення реєстрації, пенсії та остаточного офіційного влаштування в притулок. – Я нічого не бачу, – розповідає зі сльозами на очах 63-річна Єва. – Донька має багато дітей, десь 7 чи 8. Одного дня вона мені заявила, що не може за мною доглядати.

Сказала: «Якщо випадково впадеш і травмуєшся, то люди подумають, що це я зробила, і мене посадять». Зять забрав мене на автобус і привіз до смітників на ринку «ГІД». Доньку прохала, щоб оформила мені пенсію. Вона обіцяла, що зробить, але…

 – Я не зобов’язана все життя її тримати, – коментує випадок жителька с. Горбок Наталія. – Мені своїх семеро дітей вистачає. Старша дитина психічно хвора. Свого часу мати за нами не доглядала, жила своїм життям. У неї, крім мене, є ще двоє дітей. Колись матір, яка не виховувала двох моїх братів, позбавили материнських прав. Утримувала її, скільки могла, а тепер не маю змоги. Свого часу, коли я йшла містом, моя мати нас не впізнавала. Вона завжди думала лише про себе: пиячила, міняла чоловіків. А мене виховувала бабуся, потім батько, з яким вона розлучилася. Забирати матір до себе назад я не збираюся…

Звичайно, про мораль не хочеться. Однак немає гарантії, що свого часу Наталію не спіткає така ж доля, як і її матір.Джерело: karpatskijobjektiv.com