Ситуація навколо компанії НАК “Нафтогаз Україна” все більше виходить за рамки галузевої і особистої ворожнечі, і загрожує серозними політичними і економічними наслідками для всієї України.
Про це пише тг-канал “Купи слона”. Далі в оригіналі:
Коболєв був призначений главою «Нафтогазу» в березні 2014 року, і пропрацював там 7 років. Це найтриваліший період управління компанією з часів її заснування. Згодом Коболєв перетворився в «газового генерала» і почала керувати нею, як своєю власністю. За цей час він зумів не просто вичистити компанію від неугодних, але навіть від своїх друзів, наприклад, від Юрія Вітренка. Як і олігархи, Коболєв почав вибудовувати різні форми захисту «свого бізнесу». Але, на відміну від Ахметова, Фірташа чи Порошенка, він вирішив інвестувати не в телеканали або депутатів, а на підтримку США і ЄС.
З опублікованої інформації про лобізм Коболєва ми знаємо, що він витратив близько 3,5 млн доларів в США на просування своїх інтересів. Ні, не зі своєї премії, а з грошей компанії. З публікацій, які повинні були зробити американські лобісти на підтримку екс-глави Нафтогазу, ми можемо побачити стратегію його самозбереження. Так, в 2019 році в разі спроби звільнити Коболєва, американські медіа мали опублікувати звернення, про те, що звільнення Коболєва має стати причиною відмови Міжнародних фінансових організацій від співпраці з Україною. І хоча в 2019 році Коболєв залишився на своєму посту, він повернувся до методів очорнення України в 2021 році.
Так, після несподіваного звільнення він розгорнув кампанію про провал державної корпоративної реформи, яка була важливою частиною угод із Заходом про фінансову підтримку України з 2014 по 2019 рік. Гроші Коболєва дійсно дали великий ефект, але не бажаний результат. Західні партнери України перейнялися ситуацією, але все-таки не прийняли жорстких заходів. Тоді, найняті за гроші лобістів журналісти Джонатан Свон і Дейв Лаулер опублікували сумнівну інформацію про те, що візит Зеленського був скасований через корпоративні реформи в Нафтогазі. Буквально протягом доби стало ясно, що це фейк, оскільки Джозеф Байден подзвонив Володимиру Зеленському та запросив його на зустріч. Після саміту Путіна і Байдена в Женеві стало відомо, що Зеленський запрошений в США на кінець липня.
Тим часом, Коболєв висунув нову фігуру на дошку – главу НАЗК Олександра Новікова. Пан Новіков публічно заявив в інтерв’ю Радіо Свобода, що прийняв розпорядження про незаконне призначення Вітренка відразу після повернення з США. Важливо, що раніше Новіков не робив аналіз призначення глав держпідприємств, і намагався утримуватися від політичних конфліктів. Він пов’язаний з американцями через свого зама Івана Преснякова, який багато років пропрацював в антикорупційних програмах USAID і UNDP. Пресняков під час своєї роботи фінансував грантами Центр протидії корупції, який надав Новікову обгрунтування про незаконність призначення Вітренка.
Звичайно, ж НАЗК знає про те, що програє в суді. Саме тому Новіков прямо заявляє, що позитивне рішення для Вітренка – означатиме домовленість влади з корумпованим судом. Далі ще більше, пан Новіков настільки перейнявся питанням Нафтогазу, що дає рекомендацію наглядової ради звільнити Вітренка, не чекаючи рішення суду.
Залучення в конфлікт навколо «Нафтогазу» НАЗК – аж ніяк не останній крок Коболєва і його друзів. Справа в тому, що створення і робота НАЗК були частиною угоди про безвіз між ЄС і Україною. Тому, наші джерела в НАЗК вказують, що після програшу в суді, Новіков і антикорупційні організації розглядають варіант демаршу, звинувачуючи Зеленського в змові і корупції, з вимогою до ЄС скасувати безвіз з Україною. Ми можемо гадати тільки, до чого призведуть подібні кроки: запустять нову кризу в стосунках української влади з західними партнерами в переддень саміту «Кримської платформи», або ж ніхто всерйоз не сприйме цю метушню. Очевидно одне – інформаційний шум навколо «Нафтогазу» створює проблеми Україні.
А також підписуйтесь на наш телеграм канал Корупція – інфо – https://t.me/korupciya, аби не пропустити ще більше цікавої та актуальної інформації.
