Знищення десятків тилових військових баз та складів ЗС РФ в Україні – це лише перший етап. Завдання ЗСУ полягає у тому, щоб паралізувати всю логістику російського окупаційного контингенту.
Про це в ефірі UKRLIFE розповів офіцер Армії оборони Ізраїлю Ігаль Левін.
Він зазначив, що ЗСУ за допомогою реактивних систем залпового вогню HIMARS намагаються ввести російську армію у стан системного шоку. Воно виникає під час зупинки логістики.
“Без логістики ваше військо не зможе нічого добитися, навіть якщо ви талановитий командир… Зараз у них забирають перевагу в артилерії та логістиці. А що тоді залишається? Професійних мотивованих солдатів немає, військових талантів немає. Склади будуть знищені, логістика паралізована”, – розповів ізраїльський офіцер.
Він уточнив, що знищення російських баз та складів – лише перший етап цієї операції. Після його завершення ЗСУ перейдуть до більш цікавого завдання – блокування залізничних колій.
“У Росії логістика заснована на залізниці. Від залізничного їх плече постачання може відходити максимум на 90 км. Це в “тепличних, лабораторних” умовах, коли є транспорт і ніхто не бомбить. Насправді у них з транспортом просто величезна прогалина , дуже все погано. Залучають уже все, що може їздити. Немає жодних сучасних засобів розвантаження/навантаження… Росія примітивна у військовому плані”, – пояснив Левін.
За його словами, наступною метою “Хаймарсів” стануть залізничні поїзди зі зброєю, а також мости. Їх почнуть планомірно виводити з ладу. Тоді російське військо встане і настане цей системний шок.
Перший етап війни Росії в Україні — щодо взяття Києва за три дні — давно програно. Так само як і другий — за відрізанням України від моря. Розповідає журналістка Юлія Латиніна для видання «Нова газета».
Але у багатьох залишалися ілюзії (чи побоювання, чи надії), що на Донбасі російська армія, невблаганна і грізна, як льодовик, наповзатиме на українські позиції, перемелюючи вогненним валом українську лінію оборони та завалюючи те, що від неї залишилося, гарматним м’ясом.
Що Путін, маючи переважну перевагу в одиницях техніки та боєприпасах (на кожен український снаряд припадає по 20 російських), нав’яже Україні війну на виснаження та виграє її.
Останній тиждень цю ілюзію знищив. Російський фронт, вірніше, його тил на 60-80 кілометрів у глибину, горить весь. Горить склад у Красному Лучі. Горять десятки складів у Донецьку. Горить техніка на аеродромі у Мелітополі, склади у Херсоні та Новій Каховці, горить у черговий раз Чорнобаївка.
Наступного дня після взяття Лисичанки згорів величезний дивізійний склад у Попасній, — якби він згорів за пару днів до цього, то і Лисичанськ не взяли б — нічим було б.
Це горять не склади – це горить російський наступ. Це горить сталінська військова стратегія, взята на озброєння генералами РФ: наступати гарматним м’ясом за вогненним валом безладно, неприцільно ведучи вогонь по площах.
Після взяття Лисичанська російські війська пішли в наступ по всіх фронтах (це відразу після того, як Путін оголосив «оперативну паузу»), але тут же й захлинулися. Снарядів мало.
Прицільна українська стрілянина ракетами по складах є разючим контрастом з російською стріляниною дорогими ракетами по житлових комплексах, торгових центрах і площах.
Військовий експерт та колишній льотчик, полковник ЗСУ у запасі Роман Світан оцінює кількість знищених російських складів у 15-20 відсотків. Очевидно, що українська армія не піде у наступ, доки не знищить усі склади.
Склади б’ють, очевидно, «Хаймарси», вони ж M142 High Mobility Artillery Rocket System (HIMARS). HIMARS має низку колосальних переваг. По-перше, він мобільний, як звичайна вантажівка. Це означає, що HIMARS їде звичайною дорогою, виїжджає на позицію, випускає ракети і відразу змотується зі швидкістю 80 км/год. Накрити його у відповідь важко.