У підтримуваному Росією Придністров’ї створюються інформаційні умови для можливої операції під фальшивим прапором. Це робиться в рамках зусиль Кремля з дестабілізації Молдови, а також ймовірного нападу на Україну з неочікуваного напрямку. 

Як повідомляє Інститут вивчення війни, 12 січня Міністерство державної безпеки Придністров’я оприлюднило прес-реліз, в якому стверджувалося, що молдавський спецназ готує «спеціальні бойові групи» чисельністю понад 60 осіб для знищення критично важливих об’єктів, диверсій на військових об’єктах, захоплення чи знищення високопосадовців Придністров’я та співробітників правоохоронних органів.

Раніше ISW повідомляв, що МГБ є російською організацією, «відділ Федеральної служби безпеки Росії «, який, ймовірно, отримує накази безпосередньо з Москви. МДБ і посадовці Придністров’я і раніше робили подібні, менш різкі заяви.

На думку військових аналітиків, ймовірно, це частина зусиль Кремля створити інформаційні умови, спрямовані на дестабілізацію Молдови та виправдання будь-яких майбутніх російських кампаній у регіоні, виставляючи Росію захисником російськомовної мови, яка нібито знаходиться під загрозою.

До того ж, так зване «міністерство державної безпеки ПМР» заявило, що 7 січня «українські силовики» нібито зі стріляниною вивели двох жителів невизнаної республіки на територію України. Держприкордонслужба такого не фіксувала, проте це може бути частино провокації з боку Кремля.

Днями раніше також повідомлялось, що Кремль може поновити зусилля, щоб використати невизнане Придністров’я для створення нестабільності в Молдові та підірвати український експорт зерна вздовж західного узбережжя Чорного моря.

Зазначається, що за підсумками 2023 року в румунському чорноморському порту Констанца було відвантажено рекордні 36 млн метричних тонн зерна. Близько 40% цих поставок становило українське зерно.

 Раніше експерти ISW оцінювали, що українські удари по кораблях Чорноморського флоту (ЧФ) змусили російські військово-морські сили змінити моделі операцій та відвести деякі судна від своєї основної бази в окупованому Севастополі на заході Криму.

Також знищення і пошкодження суден ЧФ дозволило Києву і партнерам максимально використовувати Чорноморський зерновий коридор. Міжнародна підтримка цього проєкту продовжує зростати, попри вихід Росії з Чорноморської зернової ініціативи та погрози силою заблокувати її діяльність.

«Тож незважаючи на ослаблену присутність Росії в західній частині Чорного моря, Кремль може розглядати операцію під фальшивим прапором у Придністров’ї, як альтернативний спосіб утримати країни від участі в українському зерновому коридорі», — йдеться у звіті ISW.

У звязку із цим, Україна і Молдова запровадили спільний контроль на кордоні біля Придністров’я на пункті пропуску «Кучурган – Новосавицьке» для залізничного сполучення.

Про це повідомила Державна митна служба України.

На початку повномасштабного вторгнення цей пункт пропуску був закритий розпорядженням Кабінету міністрів України, оскільки ПП розташований на придністровській ділянці кордону. Проте у жовтні 2023 року уряд скасував своє рішення, після чого Україна і Молдова підписали протокол про спільний контроль на цьому пункті пропуску. Він відбуватиметься на території України, для автомобілів цей пункт пропуску, як і раніше, буде закритий.

Молдовське видання NewsMaker зазначає, що контроль молдовською стороною на придністровській ділянці «консолідує зусилля Молдови відновити єдиний економічний та митний простір».

У Бюро реінтеграції Молдови вказали, що найближчим часом через цей пункт пропуску не планують повністю відновлювати імпорт-експорт між Молдовою та Україною. Поки що йдеться лише про транзитний режим для перевезень продовольчих вантажів та зерна з України до Румунії.