tarufu

Колись харків’яни платили за послуги кожній комунальній конторі окремо. Але у 2007-му замість ЖЕКів у місті з'явилося комунальне підприємство «Жилкомсервіс», яке назвало себе єдиним замовником. Тобто, гроші за комуналку люди повинні віддавати йому, а вже воно потім має роздати їх іншим комунальникам. Про те, що з цього вийшло на практиці – наш сюжет з Харкова. 

Ці люди – мешканці харківського району селища Артема. Вони зібралися, щоб створити будинкові комітети. Бо тим, як їхнє житло утримує комунальне підприємство «Жилкомсервіс», вони вкрай невдоволені. Гроші ця структура бере регулярно, а от добитися від неї хоч якоїсь роботи неможливо, кажуть вони. Тому вирішили створити власну організацію, яка буде наймати працездатних підрядників. Правозахисник Євген Соловйов каже:

– У нас по Конституции предусмотрена обязанность гражданина только уплачивать налоги. Так вот, горсовет наложил на всех граждан обязанность практически оплачивать якобы коммунальную услугу независимо от того, оказывается она или нет.

Система працює просто. Людина отримує від «Жилкомсервісу» квитанцію з переліком начебто виконаних послуг, за які потрібно заплатити. Перевірити, що, коли й ким було зроблено, неможливо.

 

Комунальне підприємство закрите для людей. Коли в «Жилкомсервіс» подали запити про прибудинкову територію – де саме вона знаходиться, ким і коли прибирається – відповідь була несподівана. Харків’янам пояснили, що це внутрішня таємна інформація КП «Жилкомсервіс», яку не можна оприлюднювати.

Аналогічно «Жилкомсервіс» відповідає і на інші запитання громадян. Наприклад, з'ясувати, скільки грошей витратило це підприємство на обслуговування конкретного будинку, ви не зможете, каже Соловйов.

– Фактически получается, опять-таки, что мы имеем структуру, бесконтрольно взимающую деньги со всего населения, но тратящую их совершенно бесконтрольно и неизвестно на что.

Та найбільше харків’ян дратує, що «Жилкомсервіс» чомусь вимагає з них гроші.

«В ноябре месяце мне пришел из суда судебный приказ, где судья обязывал меня выплатить накопившийся долг. Якобы долг за, вот именно эта строчка – квартплата», – розповідає Сергій Жимерук. 

Я свою квартиру обслуговую сам, каже Сергій Францевич. ЖЕК нічого не робив у будинку з часу заселення. Коли протікав дах – його відремонтували мешканці 9 поверху. Коли у підвалі лопнули труби – їх ремонтували коштом мешканців першого поверху. Появу «Жилкомсервісу» взагалі ніхто не помітив. Тому за його так звані послуги Сергій Жимерук платити відмовився.

А коли отримав судовий наказ, написав заперечення і віддав їх у суд. Там з ними погодилися і наказ скасували. «Жилкомсервіс» це рішення не опротестував. Чому, запитує експерт харківської правозахисної групи з питань ЖКГ Михайло Гаєвський.

– В городе Харькове с 1 января 2007 года, с благословения городских властей, действует коммунальное предприятие «Жилкомсервис», которое никакого отношения юридического к домам города Харькова не имеет, никаких услуг не оказывает, договоры ни с кем не заключало…

За словами Михайла Гаєвського, «Жилкомсервіс» часто вимагає гроші через суд. Судді нерідко задовольняють ці вимоги, не цікавлячись змістом і навіть наявністю доказів.

Нарікання є навіть до самого договору з «Жилкомсервісом». Замість того, щоб підписати окремий документ з кожним власником кожної квартири, як того вимагає Закон України «Про житлово-комунальні послуги», влада Харкова видала спецвипуск міської газети «Слобода» півмільйонним накладом, де було надруковано договір кожного власника кожної харківської квартири з КП «Жилкомсервіс». Там навіть були печатка підприємства та підпис його директора. Примірник цієї газети потрапив до кожної квартири, стверджує міська влада. Це назвали публічним договором, який люди вже підписали, тільки-но прочитавши його – принаймні, за версією міськради та «Жилкомсервісу».



«Жилкомсервіс» домагається, щоб йому за щось давали гроші навіть мешканці тих будинків, де створені об’єднання співмешканців багатоквартирних будинків, або ОСББ, куди люди платять за всю свою комуналку. Потім саме ОСББ розраховується безпосередньо з виконавцями послуг. Про такий випадок розповідає Микола Вакшуль.

– Они у нас эти услуги не выполняют, у нас с ними не было ни договоров, ни актов о выполненных работах. Мы являемся, и я являюсь членом коллектива ОСМД.

Вакшуль пояснює, що ОСББ може укладати угоди на надання комунальних послуг з будь-якими підприємствами. Так записано і в законі України, і в постановах Харківської міської ради. Ніде немає вимоги працювати саме з «Жилкомсервісом». Але комунальне підприємство через суд вимагає у членів його ОСББ гроші – начебто за борги, яких в принципі не може бути. При цьому, каже Вакшуль, документи, які «Жилкомсервіс» надає суду як докази, не факт, що справжні. Це помітно навіть неозброєним оком. Наприклад, ксерокопії листів склеєно з кількох різних документів.

І якщо «Жилкомсервіс» всіма правдами і неправдами все ж таки вибиває з харків’ян гроші, постає питання: а чи доходять вони до адресатів – тих комунальних підприємств, що фактично надають населенню послуги? Про це нам розповів Дмитро Марінін, який свого часу працювала у «Жилкомсервісі» заступником директора.

– Я с 2007 года, с конца июля 2007 года работал на том предприятии и не скрываю ни от кого, что предложение мне было сделано дословно так Кернесом: «Приходи и наведи там порядок». Порядок я должен был навести в проведении ремонтов.

Нове комунальне підприємство, за словам його творців, повинно було оптимізувати роботу з обслуговування житлового фонду. Тому всіх працівників ЖЕКів вони роздали комунальним підприємствам. А ось те, що залишилося, назвали «Жилкомсервісом».

Безпосередньо комунальні послуги жителям Харкова надають п’ять підприємств – «Харківські теплові мережі», «Харківводоканал», Харківблагоустрій», «Харківміськліфт» та РБУ, яке обслуговує димовентканали.

За словами Марініна, міськліфту та благоустрою кошти платять регулярно. А водоканалу і тепловим мережам – практично ніколи. Замість живих грошей їх годують якимись схемами взаємозаліків.

– Я даже помню однажды, когда директор Яковлев, а я тогда еще работал в «Жилкомсервисе», я помню эту сцену в кабинете тогда еще секретаря горсовета Кернеса, когда Яковлев по просьбе Коринько – директора тогда еще «Харьковводоотведения» – перечислил ему там, точно не помню, или 100, или 150 тысяч. Крика было, матерщины было – ну вы не понимаете. Как умеет ругаться Кернес – понятно. Все-таки образование – 2 года в СИЗО, поэтому понятно, как он умеет ругаться. После этого практически никогда не перечислялись денежные средства. Это были либо зачеты, либо еще какие-то взаимные отношения.

Що ж тоді робить «Жилкомсервіс»? Перетягує на себе чужі гроші, каже Марінін. І ділитися з ними, схоже, не планує.

– На сегодняшний день мне известно, что «Харьковским тепловым сетям» Жилкомсервис должен порядка 350 миллионов гривен. «Харьковводоканалу" он должн порядка от 220 до 250 млн грн. Если сложить простым арифметическим действием, получаем где-то 550-600 миллионов гривен.

Тобто, за словами Марініна, мешканці Харкова заплатили «Жилкомсервісу» за його умовні послуги 600 мільйонів гривень. Але іншим комунальникам, які їх безпосередньо надали, він їх чомусь не віддав.

За те, що Марінін викрив цю схему, у Харкові проти нього відкрили кримінальну справу. Йому довелося переховуватися за кордоном аж до перемоги Євромайдану. Коли він повернувся, то подав звернення до обласної прокуратури. Та у Харкові розслідування не просувалося. Справа зрушила з місця тільки тоді, коли її передали до Києва Міністерству внутрішніх справ. Його, як відомо, очолює давній «друг» Геннадія Кернеса – Арсен Аваков. Тільки після цього директору «Жилкомсервісу» було оголошено підозру.

Розслідування у даній справі ще триває, і суму в 600 мільйонів, яку назвав Дмитро Марінін, наразі не підтверджено. За словами міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, порушень на 10 мільйонів уже знайшли.

У «Жилкомсервісу» коментувати ситуацію відмовилися. Та тепер, коли справі проти незрозумілого комунального підприємства нарешті дали хід, є надія, що зниклі мільйони харків’ян буде знайдено. І що в житлово-комунальному госпдарстві міста припиниться обдирайлівка.

/Харків, Слідство.Інфо