Інститут вивчення війни підкреслює, що за його спостереженнями наступ російських військ у районі Бахмута починає сповільнюватися.

Для чого росіянам потрібна пауза під Бахмутом
Російським збройним силам потрібно перегрупуватися, щоб підготуватися до ретельнішого та агресивнішого наступу на українські позиції. Пише журналіст Віталій Портніков.

Як відомо, вихід на адміністративні кордони Луганської й Донецької областей України – майже офіційна мета так званої “спецоперації”, яку президент Росії розпочав 24 лютого. Навіть цієї мети російські війська не можуть досягнути. Адже захоплення Бахмута не означало б, що у росіян є реальна можливість вийти на адміністративні кордони Донеччини.

Тому логічнішим є тяжіння російських військ до оперативної паузи, щоб зібрати у районі Донецької області сили, які б допомогли виконати це завдання Владіміра Путіна. Але Збройні Сили України, як бачимо, такої можливості окупантам не надають.

Ймовірно, саме з бажанням отримати таке “перемир’я” і пов’язані настирливі слова Путіна про перемовини з Україною. Очільник Росії говорив, що, мовляв, Росія завжди була за вирішення конфлікту шляхом перемовин, а от Україна та Захід не бажають ці перемовини вести. Ба більше, самі заборонили собі такі перемовини.

Це звичайно демагогія. Адже Росія досі не запропонувала жодних реальних пропозицій щодо вирішення ситуації, яка створилася в результаті агресивного нападу російських військ на Україну. Російські політики та дипломати постійно висувають умови несприйнятні навіть для розгляду, не те, що для розуміння українською стороною.

Москва продовжує наполягати на тому, щоб сторони конфлікту визнали так звані реалії на землі, тобто погодилися з окупацією територій України.

Але таке погодження з боку України означатиме повну руйнацію міжнародного права як такого. З таким підходом Росії не можуть погодитися ані українська влада, ані наші західні союзники. Путін це прекрасно усвідомлює, тому не треба думати, що він насправді тяжіє до перемовин.

Росія готова до продовження воєнних дій. Зараз метою російського військового і політичного керівництва є подальша мілітаризація країни. Такий висновок можна зробити після виступу Путіна перед колегією міноборони.
Росіяни протягом кількох місяців безуспішно намагалися захопити український Бахмут. Через це місто фактично стало суцільною руїною, а наступальний потенціал ворога вже практично вичерпався.
Передовсім мовиться про психологічний аспект. Адже на підступах до Бахмута росіяни поклали занадто багато свого особового складу, аби тепер відмовитися від мрії захопити місто.

Вони справді не можуть відступати, бо зазнають чергової серйозної військової поразки. Як під час Харківської та Херсонської операцій,
– пояснює Петро Черник.

Ще один мотив – інфрастурктурний. Адже вантажівками снаряди для артилерії до передової не підвозять – потрібна залізниця. А саме там поблизу є дебальцівський залізничний вузол – від нього до Бахмута всього 42 кілометри.

“HIMARS працюють на відстань 84 кілометри. Тож їм справді критично необхідно посунути наші рубежі. Та на цю хвилину нічого їм не вдається і, на мій погляд, ще не скоро вдасться”, – переконаний військовий експерт.

Співрозмовник ще раз наголосив, що Росії критично необхідно відтіснити українські сили від Бахмута й відповідно від дебальцівського залізничного вузла.

Він чи не єдиний, який є і з Росії, і з боку півдня. Тому саме так вони й лютують. Я б не недооцінював стратегічного значення Бахмута. Точно навпаки – він доволі важливий,
– заявив Петро Черник.