Проект “Український Свідок” зафільмував події, які відбуваються в місті-фортеці Бахмут. Російських окупантів там видно неозброєним оком, постійно працює артилерія.

 

Саме ж місто показали операторам  бійці 93 ОМБр “Холодний Яр” та прес-офіцерка бригади Ірина Рибакова із позивним “Риба”.

“Треба розуміти різницю між Бахмутським напрямком та Бахмутом. Можна знімати арту, якусь техніку, але дістатись піхоти на першій лінії буває дуже непросто. Ще складніше потім звідти виїхати”, – розповіла “Риба”. 

За даними військових, основна перевага окупантів на цьому напрямку – їхня кількість. Але навіть попри це, ЗСУ переважають противника якістю. Проте співвідношення артилерії там приблизно 1:8. З комфортних умов в місті у військових тільки груби, якими бійці можуть опалювати приміщення. Живуть же вони у вщент зруйнованих будинках.

Проте про оточення міста окупантами мова не йде.

“Та до оточення, я вас благаю, ще 3 км. А там потім ногами будемо виходити, полями. Звісно, ми розглядаємо й такий варіант. Техніка у нас є, щоб можна було швидко повантажити піхоту й із боєм прориватися крізь оборону противника. Вже все узгоджено, все є на випадок, якщо так станеться”, – наголосив один з оборонців Бахмута Ярослав “Паркер” Голівець.

Також він додав, що якщо буде недоцільно утримувати Бахмут, їх звідти виведуть.

Бахмут залишається головною ціллю для росіян, розповів сьогодні, 5 травня, спікер Східного угруповання військ ЗСУ Сергій Череватий. Проте українські сили планомірно знищують там техніку окупантів і завдають ворогові шкоди.

Так, росіяни вже полізли до складів тривалого зберігання озброєння та техніки, заявив він.

“Це треба враховувати як абсолютне досягнення сил оборони України, це їхній героїзм, мужність, це правильний розрахунок наших штабів та командувачів”, — зазначив Череватий в ефірі телеканалу FREEДОМ 

Також спікер прокоментував заяву голови “Вагнера” про те, що особовий склад ПВК відійде з Бахмута 10 травня.

“Більше місяця тому я сказав, що якщо збережеться така ж динаміка щодо втрат у ПВК “Вагнер”, а це 100 і більше лише вбитими за добу і десь стільки пораненими і припинитися потік із в’язниць Росії, то “Вагнер” буде знищений, і Бахмут стане їх останнім рубежем”, — сказав Череватий.

Він наголосив, що таким чином Пригожин намагається піти з поля бою та знайти якісь виправдання своїм невиконаним бойовим завданням.

“Який “снарядний голод” при 520 обстрілах за добу? Нам би такий “снарядний голод”. Тобто він шукає будь-які причини, щоб заперечувати та виправдати свої невдачі, і неможливість взяти Бахмут”, — сказав речник Східного угруповання військ ЗСУ.

Череватий також розповів про те, що навіть мобілізація не рятує росіян, а нестача професійного особового складу є головною проблемою їхньої армії.

Голова Центру дослідження соціальних перспектив Донбасу, екс-член української делегації у Тристоронній контактній групі щодо врегулювання конфлікту на Донбасі Сергій Гармаш поділився такою думкою:

 “Дстанційні атаки обох сторін, що почастішали, говорять про підготовку ЗСУ до контрнаступу – з одного боку. І спроби завадити цьому контрнаступу – з іншого. Ми знищуємо пальне, склади з боєприпасами та логістичні ланцюжки противника, щоб він не міг ефективно протистояти нам. А росіяни б’ють по нашим, як вони вважають, установкам ППО, складам з ПММ і боєприпасами, щоб відтягнути час і послабити контрнаступ”,-заявив він Коментарям.

Іншими словами, продовжує експерт, ми бачимо підготовчу роботу обох сторін до вирішальної битви, яка плавно переростає у саме протистояння.

 “Росія все ще атакуюча сторона, а ми – оборонна. Коли РФ вичерпає ресурси для наступу, Україна почне контрнаступ. Руйнування російських логістичних ланцюжків є одним з основних елементів такого виснаження противника, – пояснює Сергій Гармаш. – Крім того, переносячи частину бойових дій з української території на територію РФ, Київ не дає Москві відволікти ресурси тих самих ППО на український напрямок. Кремль буде змушена відволікти свої військові ресурси на охорону тих самих шляхів сполучення на території РФ. Я думаю, що за такою логікою ми невдовзі побачимо й активізацію російських добровольчих формувань на території РФ, які захоплюватимуть російські населені пункти, відволікаючи сили супротивника від найактивніших фронтів”.