"Нафтогаз" скаржиться на брак газу для населення, політики звинувачують НАК в корупції і створюють ринок на папері, експерти хочуть реформу вчора, а українцям залишається запасати дрова
З початком опалювального сезону тема тарифів на газ знову стала однією з найгарячіших для українців. З приходом холодів витрати сімей на обігрів житла зростуть у рази і навіть "знижка" на газ при споживанні до 200 кубів мало рятує, адже і зі "знижкою" ціна кубометра складе 3,6 грн проти 1 грн з копійками торік. Та й вкластися в 200 кубів взимку при опаленні будинку практично нереально, так що тариф 7,2 грн за куб багато українців теж відчують на собі, якщо ще не відчули в літні місяці.
Політики і чиновники розуміють складність ситуації, тим більше вибори на носі. Так що спроби охолодити невдоволення українців високими тарифами вживають систематично. Ряд лідерів партій і зовсім зробили тему зниження цін на енергоносії своєю головним обіцянкою виборцям, нехай і малоймовірною.
Законом по тарифу
На цьому тижні – 6 жовтня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект№2835, в якій посил про зниження тарифу зафіксовано прямо в назві: "Про внесення зміндо Податкового кодексу України щодо здешевлення вартості газу для населення".
"Мета законопроекту полягає у встановленні однакових ставок рентної плати для всіх підприємств-видобувачів природного газу без розподілу за типом споживання видобутого газу та встановлення справедливої ціни на газ для населення, виходячи з реальної платоспроможності громадян", – наголошується в пояснювальній записці до документа. Логіка законотворців така, що зниження ренти на видобуток газу призведе до зростання видобутку і зниження собівартості палива, і, відповідно, тарифів на газ.
Правда, про те, щоб знизити тарифи на 2015 рік поки говорити не доводиться, адже законопроект прийняли лише в першому читанні, насилу набравши 228 голосів. Та й не всі згодні із закладеною в документі ідеєю, що тарифи для населення можна знизити при зниженні ренти на видобуток газу. Так, екс-директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Саприкін відзначає, що прийняття законопроекту викликало різку критику прем'єр-міністра.
"Якщо навіть буде знижено податковий тиск на видобувачів газу, і вони будуть видобувати більше, це не обов'язково призведе до зниження ціни на газ для населення. Тому що газ для населення дотується, в тому числі, з надходжень від податкових платежів видобувачів газу", – пояснює Саприкін.
За його словами, передумовою для зниження ціни на газ повинно було стати падіння цін на нафту, однак на практиці цього не сталося. "Ціноутворення тарифів на газ значно залежить від ціни на нафтопродукти. НКРЕКУ мав би перерахувати баланс і значно знизити тариф на газ для населення ще на початку року. Однак цього не відбувається", – зазначає Володимир Саприкін.
Валентин Землянський, директор енергопрограмм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАНУ, вважає, що на тарифи для населення законопроект не впливає: "Питання ренти і газовидобутку не має ніякого відношення до формування тарифів, тому що тарифи встановлюються урядом і НКРЕ. А рента і газовидобування – це сфера бізнесу. Затвердження зворотного – чистої води популізм".
Неринкова ціна для не-ринку
Раніше цього року Рада прийняла і інші закони, що впливають на ціни на газ. Так в рамках приведення українського законодавства до європейських норм депутати проголосували закони "Про ринок природного газу України" та "Про засади функціонування ринку природного газу". Нове регулювання передбачає, що ціни на газ в Україні не регулюються, а встановлюються на рівні ринкових – щоб виключити можливість покупки газу за низьким тарифом (як для населення) і перепродажу за високим тарифом (як для промисловості) з різницею в рази.
"Різні ціни дають можливість облгазам та теплокомуненерго зловживати своїм монопольним становищем", – пояснив міністр енергетики та вугільної промисловості України Володимир Демчишин в ході круглого столу в Українському кризовому медіа-центрі 2 жовтня.
За словами міністра, приблизно 2 млрд кубометрів газу, які повинні були споживатися населенням, споживалися промисловістю, а різниця в тарифах для цих категорій створювала можливість для корупції в теплокомуненерго.
При цьому на погашення боргів і компенсацію різниці в цінах для населення і теплокомуненерго "Нафтогазу" в минулому році з держбюджету виділили понад 110 млрд грн. "Ці кошти не пішли на соціальні завдання, охорону здоров'я, освіти, будівництво доріг і багато інших правильні речі. Якщо ми витрачаємо ці кошти на "Нафтогаз", ми не витрачаємо їх на щось більш корисне", – зазначив міністр.
На необхідність встановлення ринкових відносин вказує і співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич: "Якщо ми будуємо ринкову економіку, ми не можемо продавати в країні щось за неринковою ціною".
Хоча згідно з прийнятими в 2015 році законам ціни на газ повинні формуватися на ринку, Кабмін поклав на постачальників соціальні зобов'язання і встановив пільгову ціну для побутових споживачів з індивідуальним опаленням на період жовтень 2015 р. – квітень 2016 р., а також регульовані оптові ціни на газ. Таким чином населення отримує право купувати газ як за регульованою ціною, так і за договірною, якщо ціна вигідніша або запропонований більш високий рівень сервісу. Однак поки законодавчі регулювання, що дозволяють вибирати постачальника і тарифи на 2015 рік – швидше формальність.
"Ринку на сьогодні немає. Поки прийняття всіх цих законів не вирішує проблему існування монополіста – НАК "Нафтогаз". Це тільки закладає основу для створення ринку газу в Україні", – пояснює Володимир Саприкін.
Крім того, населення на тлі тотального зубожіння сприймає зміни важко, а уряд, по суті, не пояснює, навіщо ці зміни потрібні, і які результати вони дадуть в майбутньому.
