Фіктивний утікач… Чергова феєрична історія. Зрозуміло, з традиційно великим потенціалом для конспірологічних фантазій. Похмура на перший погляд. Ну, якщо не звертати увагу на нудні деталі. А хто зараз у нас звертає увагу на правдоподібність, мотивацію, реальні обставини і ті самі деталі? Навіщо? Чорне і біле ж. Свій чужий. Головне – побільше брехні і побільше ресурсів для її кількісного “розгону”…
Такими словами починає свій пост у соціальній мережі Фейсбук радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк. Далі прямим текстом:
Суть проста. СБУ жорстко “пришвартувала” трохи зарвавшихся колег – діючих і відставних співробітників СБУ. Оперативника Расюка затримали. Відставника Нескоромного оголосили в розшук. І хоча стандартна операція “з протоколювання намірів” того ж Нескоромного велася досить тривалий час, спекулятивні медійні оцінки розставлені відразу: “Кришталево чесного і непідкупного полковника хочуть упакувати корумповані співробітники СБУ, щоб зам’яти його могутні викриття”. Ага, точно. Завжди так.
Класична “рішальна” репутація Нескоромного добре відома, але варто такого суб’єкта взяти в оборот, він відразу ж перетворюється в велетенського борця за правду і антикорупціонера…
У реальному світі все трохи інакше. Отже, Нескоромний – ображений автор чергового скандалу. Вірніше, черговий ображений … медіабренд. Тому що його Telegram та інші соцмережі веде інший відставлений чоловік.
Так ось, історія стара як світ. Сірійший і хамовитий вчорашній кардинал – Андрій Йосипович Богдан – в 2019 році щиро вважав, що особисто він прийшов надовго і тому потрібно швидко зміцнитися. Отримати доступи до компромату і потоків. І ущільнити бізнес-простір. А для цього потрібні “факти” – результати перевірок для шантажних справ на фірмачів. І можливість проводити оперативно-слідчі, перш за все негласні [дії].
Виходячи саме з цих приватно-корисливих інтересів, Богдан і зробив восени 2019-го Нескоромного першим заступником глави СБУ, підпорядкувавши йому найсмачніше – “Кашніків” і ГУ по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю. І вся ця накопичувальна шантажна “малина” тривала до березня 2020 року, поки Нескоромного, за яким відмінно відпрацювала внутрішня служба безпеки, несподівано попросили на вихід з речами. А разом з ним попросили і головного архітектора корупційної павутини Богдана.
Здавалося б, точка. Але ж ні. Богдан, закусивши вудила і проковтнувши дитячу образу, шукає зараз будь-який привід, щоб нагадати про себе. А Нескоромний, по-перше, щиро не розуміє, як йому жити без роботи в управлінні, що дозволяло “доїти” бізнеси. І по-друге, як прибрати чорну мітку в СБ СБУ, щоб його залишили в спокої.
Так в результаті і з’явився радикальний план по Наумову (главі тієї самої СБ). Після провалу якого тут же спрацював стандартний пропагандистський сценарій – хто завжди голосніше за всіх кричить: “Тримай злодія”? Висновки? Майже ніяких. Банальна кількамісячна спецробота завершена. Банальні кримінальні претензії до Нескоромного висловлені. Далі – тільки слідство…
