Політика. Гроші. Скандали. Корупція.Інфо – перші про головне. Якщо Ви не підписані на канал – підписуйтесь. А якщо підписані, перевірте дзвіночок, а також ставте лайки, багато коментуйте і поширюйте наше відео.

Про написав політолог Петро Олещук на своїй Facebook сторінці. 
Зокрема, досягнуто домовленостей щодо відновлення дії режиму припинення вогню в межах відповідних Заходів, узгоджених 22 липня 2020 року, що засвідчується, зокрема, й представниками ОБСЄ.
На фоні нагнітання Росією мілітарної істерії, що, зокрема, виражається і у останніх провокативних заявах щодо “української хімічної зброї” подібна “зговірливість” виглядає дивно, але підозрюю, що в реальності все не зовсім так, як поспішають бравурно заявляти росіяни.
І мова не лише про неочікуваного українського союзника – “Генерала морозу”.
Російська дипломатія цього року була максимально “успішною”. Зокрема, очікуваний у вересні запуск ПП2 не відбувся, і коли відбудеться – не зрозуміло. І винити тут окрім самих себе Росії нічого, бо саме істерична кремлівська тактика “залякаємо усіх зростанням ціни на газ” призвела до того, що імідж “надійного енергетичного партнера” для Росії зруйновано вщент.
Росія реально показала Європі, що таке – “газова війна”, і тепер навіть потенційні російські “друзі” не можуть ігнорувати нові правила для газового ринку ЄС. Зокрема, щодо заповнення сховищ на зиму та загальну зміну правил гри.
За таких умов Росія продовжує військовий шантаж. Уже не України, вона висуває вимоги усьому “Заходу”, який чомусь саме зараз повинен віддавати їй якісь “зони впливу”.
Ну і найголовніше, що Росія домоглася своїми ультиматумами. Вона повністю нівелювала власну тезу, яку обстоювала роками. Мовляв, це “Україна не хоче миру”, бо не хоче ухвалювати незрозумілі закони та вносити зміни до власної Конституції. Тепер же Росія виразно показала: миру весь цей час не хотіла саме вона, і не просто показала, а надала документи на підтвердження цієї тези.
Тож бажання дещо “повернутися назад” – цілком зрозуміле, але простих декларацій тут уже явно замало. Лише реальний, стабільний режим припинення вогню – це єдина адекватна декларація з боку Росії у цих умовах.

До слова, гарантії ненападу Росії на Україну залежать від забезпечення безпеки РФ. Про це сказав російський лідер Володимир Путін на щорічній великій прес-конференції у четвер, 23 грудня.

“Стосовно гарантій. Наші дії залежатимуть не від переговорів, а від безумовного забезпечення безпеки Росії сьогодні і на історичну перспективу”, – сказав Путін, не уточнивши, про яку саме “історичну перспективу” йдеться.

Він нагадав, що Росія виступає за нерозширення НАТО на схід.

“Ми що, ставимо ракети біля кордонів США? Ні, це США перебувають у нас на порозі, хіба це надмірна вимога: не ставити жодних ударних систем біля нашого будинку, чого тут незвичайного?”, – заявив він.

Путін заявив, що Захід має дати гарантії безпеки Росії – “негайно і зараз, а не вимагати від них”.

“Нам важливий не хід переговорів, нам важливий результат. Жодного дюйма на схід сказали нам у 90-ті роки, ну і чого? Надули”, – сказав Путін.

У свою чергу радник голови Офісу президента Михайло Подоляк відреагував на відмову президента РФ Володимира Путіна від гарантій ненападу на Україну. Він зазначив, що Україна звикла до “словесної напруженості” з боку Росії та продовжить робити все, щоб захистити свою свободу.

Путін на прес-конференції не відповів прямо, чи Росія може гарантувати ненапад на Україну. Він заявив, що дії РФ залежатимуть не від перебігу переговорів із Заходом, у яких забезпечення безпеки Росії”.

Подоляк відповів, що за сім років війни та непросту історію українці “звикли до різних риторичних прийомів та словесних напруг від представників Росії”. Також українці звикли, що агресивність політики Росії не залежить від дій чи намірів України.

“Тим більше, що агресивних намірів Україна щодо Росії ніколи не мала. Україна продовжить робити все, що необхідно для забезпечення захисту свого суверенітету, свободи та незалежності, це цілком природно”, – зазначив радник голови ВП.

Подоляк підкреслив, що Україна наполягає на дипломатичному шляху виходу із ситуації, а її пріоритети щодо вирішення конфлікту на Донбасі “не схожі на підготовку якоїсь військової операції в цьому регіоні”.