ДІСТАЛО! Спочатку я думала, що може мені бракує толерантності, потім, що в мене паранойя, але зараз я чітко усвідомлюю, що мій український світ, що більше мій львівський Львів, під загрозою!
Вже другий день мене навколо ПОВНІСТЮ, за незначними вийнятками, переслідує московська мова і її супутні "товари". В магазині, на вулиці, в громадському транспорті, на пошті, коло університету, на зустрічах… В той час, як на Сході ми кров"ю і потом виборюємо незалежність від Москви і її виродків, у Львові спостерігається катастрофічна здача позицій… Московське окупує моє місто і мій світ не тільки мовою окупанта. Московське проявляється у вигляді засмальцьованих спортивних костюмів у неділю і свята на центральних вулицях міста, у формі дико невихованих людей, для яких немає стримку і якихось норм поведінки, у хамському відношенні до оточуючих, і суперголосних бесідах і відбірних матах, у масових святкуваннях заради таких же "туристів", яким насправді на наше місто начхати… І користають вони зі Львова поки не загадять, як перед цим і свої терени. А потім плюнуть і підуть далі… Шукати нове місто для свого внутрішнього смітника…
І з цим би можна було боротися, якби наші, по своїй меншовартісній сутності, не намагалися прирівнятися до тих, хто понижує наше місто і наш український світ. На жаль, прагнення бути такими як всі інколи важкопереборне…
У нас є єдиний вихід рятувати і себе і український світ – викидати із себе московита – викидаючи московську мову не тільки із вжитку, але й з оточення, відстоюючи норми моралі і права, і намагаючись звеличити своє місто вишуканою поведінкою, пристойним вбранням, своїми досягненнями, а не продавати Львів, як низькопробний секонд-хенд для масового споживача…
Софія Федина