Україна потрапила у складну ситуацію, коли не може відповідати росії на її постійні масовані обстріли об’єктів критичної інфраструктури на українській території ураженнями цілей в рф. І здебільшого можливості ЗСУ обмежені саме політичною, а не військовою доцільністю.
Таку думку в коментарі “Телеграфу” висловив військовий експерт Петро Черник.
“Момент перший: нам треба у такому випадку (у разі обстрілів території рф,) їм оголошувати війну. Тому що ми граємо за правилами, а вони — ні. Ми оголосили, що рухаємося в Європейський Союз? Оголосили. Ми подали заявку на вступ до НАТО? Подали. Отже, ми змушені грати за правилами. Крапка. По-друге, у нас немає вибору. А якщо на такий крок йти, він в обов’язковому порядку має бути узгоджений з усіма головними гравцями, від яких залежить наша доля по вступу в ЄС і НАТО. Гарантую вам на 100%, що в Європі знайдеться безліч абсолютно порядних, абсолютно чесних і дипломатів, і політиків, і т.д., які не погодяться з такою позицією (ударами по рф,)”, — пояснює він.
Тому, за його словами, Україна опинилась в дуже в унікальному і одночасно складному положенні. З одного боку противник проти українців “грає без правил, і ми би могли їм відповідати так само”.
“А з іншого боку, як тільки ми відповімо рф без правил, то в Євросоюзі знайдуться люди, які обов’язково будуть використані російськими спецслужбами в темну і скажуть, мовляв, а чим українці кращі від росіян, немає ніякої загарбницької війни, вони такі самі”, — аргументує експерт.
А що ви думаєте з цього приводу? Чи варто ЗСУ наносити удари по території РФ? Пишіть свої думки у коментарях, а ми продовжуємо
Коментуючи можливе задіювання українських Сил спеціальних операцій на території рф для ураження об’єктів критичної інфраструктури та стратегічних вузлів, Петро Черник сказав наступне: “Забудьте про це. Це взагалі не розмова, щоб вони могли заходити на територію росії. Це не є предметом обговорення”.
Враховуючи зазначенні обставини, країна останні кілька тижнів серйозно стурбована питанням поліпшення системи протиповітряної оборони. Це насамперед пов’язане з необхідністю “закрити небо” від масованих російських атак, що відбуваються із завидною регулярністю. Саме тому Черник наголосив, що головна проблема нашої ППО — це зосередження радянських одиниць техніки, які відбивають атаки росіян. Якщо ми хочемо досягти кращого результату, потрібно поповнити запаси західними аналогами.
Черник зазначив, що зараз переважно українські воїни використовують для збиття ворожої авіації, ракет та дронів такі ЗРК, як “Бук”, С-300, а також системи “Оса”, “Ігла” та “Стріла”. Вони мають дуже обмежені технічні характеристики, що нерідко заважає бути більш точними та прицільними. Попри те, що частина радянських систем ППО надійшла Україні від Європи, а також пройшла часткову модернізацію, це не робить їх абсолютно невідомими для противника.
“С-300, С-200, Бук-М, “Оса” — противник їх будував, противник знає, як вони працюють і розуміє їхній алгоритм. Отже, шукає лазівки, як прорвати”, — попереджає полковник.
Саме тому наша країна має приділити більше уваги західній технікі. Одним із непоганих варіантів переозброєння Черник вважає дві системи ППО — німецьку Iris-T, а також норвезько-американську NASAMS. У першої є перевага у вигляді системи радіолокації наведення, а у другої — інфрачервоної. Iris-T має вісім ракет в установці, вона здатна вражати цілі з відривом до 25 км.
При цьому вогневу мету подібна система може розпізнати за 100 км від неї. NASAMS озброєна лише шістьма снарядами, але також дуже ефективна. Цими технічними одиницями можна вражати авіацію ворога, збивати ракети “Калібр”, а також радянські Х-555 та Х-101. При цьому умовним Х-22 чи “Іскандерам” ці системи ППО навряд чи зможуть протистояти максимально ефективно.
