Керівництво НАК «Нафтогаз» і його наближені допомогли вибити гроші з «Чорноморнафтогазу». Доклали максимум зусиль, пролобіювали пачку потрібних рішень і закон. Всі дані і факти говорять про те, що на чолі процесу стояв нинішній в.о. міністра енергетики Юрій Вітренко, який в ту пору спочатку був головним радником голови правління, а після і виконавчим директором НАК «Нафтогаз України».

В Мережі з’явилося листування Олега Линника з людьми, які були зацікавлені стягнути борги з однієї з дочок НАК «Нафтогаз» – компанії «Чорноморнафтогаз».

Про Линника та зв’язки з Вітренком

У 2017 році Юрій Вітренко був комерційним директором «Нафтогазу» і займався питаннями «Чорноморнафтогазу». Він навіть намагався стягнути з РФ велику суму за відібрані виробничі активи нашої компанії.

При цьому з Вітренко тісно спілкувався і навіть мав справи якийсь Олег Линник. Це не працівник НАКу, а посередник або, як кажуть на заході, лобіст. Тобто людина, яка допомагає вирішувати проблеми за обумовлену винагороду, знаходячи потрібних для цього людей.

У питанні «Чорноморнафтогазу» такою потрібною людиною для Линника був нинішній керівник Міненерго Юрій Вітренко. Адже саме він вів «Чорноморнафтогаз» за обов’язком своєї служби в НАК «Нафтогаз». А клієнтами Линника стали дві компанії-кредитори «Чорноморнафтогазу». Тобто вони вийшли на нього, щоб той в індивідуальному порядку домовився про сплату боргів. Домовився, звичайно, не просто так, а за винагороду.

Сума заборгованості називалася на рівні 75,7 млн ​​гривень, а компанії-кредитори, яким не вдавалося її стягнути офіційно (за допомогою постанов суду і судових виконавців) – це ТОВ «Нафтосервіс» і ТОВ «Інко-Профіт».

Зрозуміло, що зробити це без своїх людей було складно або навіть неможливо. Тому кредитори почали попередні переговори з Олегом Линником заздалегідь – десь з кінця 2016 року. Після чого той став підбиратися до керівництва НАК «Нафтогаз», і, як показує листування, – зміг вивудити з нього документи, необхідні для стягнення боргів. З матеріалів зрозуміло, що вся ця історія безпосередньо замикалася на Юрії Вітренку, на якого неодноразово посилався в своєму листуванні посередник-Линник.

Послуги Олега Линника, треба сказати, коштували чимало – $ 45 тис. Але, втім, і з «Чорноморнафтогазу» хотіли вибити солідну суму – 75,7 млн ​​гривень. Причому в той час, коли підприємство перебувало в дуже складній ситуації – на межі банкрутства.

Підключили Порошенка і прийняли закон

13 березня 2018 року Верховна Рада прийняла закон №2320-VIII, спрямований на недопущення банкрутства ДАТ «Чорноморнафтогаз» і на продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, виданими на ділянки, розташовані на тимчасово окупованій території України.

Це дозволило зберегти підприємство, однак, не відновило його повноцінну роботу. Воно все ще було позбавлене можливості оперативного фінансування та регулювання розробок родовищ, перш за все Стрілецького газового родовища. Рахунки були заблоковані.

Але тут наспів інший документ – законопроект №8338: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відновлення діяльності Державного акціонерного товариства« Чорноморнафтогаз ». Його ініціатором стала нардеп Ірина Луценко – помічниця Юрія Вітренка та людина тодішнього президента Петра Порошенка. Вона активно лобіювала законопроект і домоглася його прийняття 236 голосами нардепів 22 листопада 2018 року.

«Юра серйозний хлопець»

Якщо все це узагальнити, то вимальовується наступний причинно-наслідковий зв’язок і зовсім безстороння картина для Юрія Вітренка. Спершу лобіст Олег Линник видобуває для своїх партнерів закриту інформацію за боргами «Чорноморнафтогазу», що підтверджується листуванням. Потім він через свою людину в «Нафтогазі» (Вітренка) і після підключення Адміністрації Президента (Порошенка) і прийняття потрібного закону, допоміг відкрити спецрахунки для розрахунку за боргами.

Линник в листуванні зі своїми замовниками кілька разів згадує ім’я Юрія Вітренка, і посилається на його зв’язки і дії. Однак прямого діалогу самого Вітренка з вигодонабувачами в історії з «Чорноморнафтогазом» немає. Власне, для цього і потрібні посередники типу Линника – щоб не забруднити перших осіб.

Однак при вивченні листування і всієї супутньої документації, слід «Нафтогазу» і його головного рішали – Юрія Вітренка, абсолютно очевидний. Тільки він міг бути в центрі подій і процесів і рухати його в потрібному напрямку.

Ще Линник в одному з повідомлень писав «Юра ж серйозний хлопець, ніколи не підводить за термінами – лютий, значить лютий».

А також підписуйтесь на наш телеграм канал Корупція – інфо – https://t.me/korupciya, аби не пропустити ще більше цікавої та актуальної інформації.