Співдиректор програм зовнішньої політики та координатора міжнародних проектів «Центру Разумкова», військовий експерт Олексій Мельник розповів, що іноземні військові можуть бути задіяні у охороні україно-молдовської ділянки кордону поблизу Придністров’я, а ймовірно, за деякими даними, і ліквідації недорегіону.

А так як експерти передбачають ймовірні серйозні провокації у найближчій перспективі в цьому районі, тому можлива модель миротворчого та стабілізаційного контингенту, аналогічного силам KFOR та підрозділам НАТО в Косово.

«Макрон взяв ініціативу на амбіції лідера в ЄС, і, очевидно, всередині Євросоюзу велися діалоги з дипломатами і високопоставленими військовими з країн об’єднання. Відправлення іноземного контингенту в Україну — крок до ескалації повномасштабної війни, але з боку РФ. Франція дала сигнал про готовність чинити сильний опір», — поділився міркуваннями експерт.

Крім того, колишній речник Генштабу ЗСУ, полковник запасу Владислав Селезньов, виражає скептицизм щодо можливості прибуття європейських підрозділів до України в найближчій перспективі. Він вважає, що відправлення коаліції під прапором НАТО є втручанням у конфлікт з РФ, а західні партнери уникають такого сценарію. Водночас, він стверджує, що військовий обмін за двостороннім договором більше відноситься до політики і підвищення статусу конкретних президентів, ніж до реальних справ.

«У нас проблеми з регулярністю поставок озброєнь, частину технологій чекаємо роками, а що говорити про допомогу живою силою? Максимум — консультаційні та тренувальні місії, а також моніторинг використання виділеної допомоги», — вважає Селезньов.

Нагадаємо, депутат парламенту Республіки Молдова Оазу Нантой акцентував на тому, що Молдова розглядає мирний сценарій повернення Придністров’я до складу країни.

“Ми не розглядаємо збройні сценарії розв’язання проблеми. У цьому давно немає необхідності, виходячи саме з розуміння реальної ситуації на лівому березі Дністра (у Придністров’ї, — ред). На лівому березі Дністра абсолютна більшість жителів отримала молдавське громадянство. Є навіть жителі з громадянством країн Європейського Союзу — Болгарії, Румунії. Уся економіка лівого берега інтегрована в ринок Європейського Союзу і функціонує виключно на поступках Кишинева, який видає їм митні документи, сертифікати відповідності для цього”, — повідомив Нантой.

Він наголосив, що ні жителі підконтрольної Кишиневу території Молдови, ні жителі невизнаної “Придністровської молдавської республіки” не розглядають один одного як ворогів.

“Такі конфлікти розв’язуються не шляхом переговорів, а за допомогою беззастережного мирного демонтажу структур цього режиму. А це потрібно робити в партнерстві з Україною, з Європейським Союзом. На Європейському континенті є прецеденти мирного демонтажу, демілітаризації структур. Але для подолання нашого питання потрібно дві умови. Перша — Україна повинна зупинити путінську агресію. І друге — під час процесу європейської інтеграції на правому березі Дністра ми повинні зайнятися мирним демонтажем структур режиму і послідовної інтеграції жителів лівого берега в юридичний, економічний, інформаційний, освітній, ментальний простір правого берега”, — пояснив депутат.

Нантой акцентував, що вирішення конфлікту не передбачає підписання “якогось папірця перед об’єктивами телекамер”.

“Розв’язання конфлікту означає, що жителі лівого берега Дністра відчуватимуть себе тією самою мірою громадянами Молдови, що і ми, з правого берега Дністра. Що ми будемо розділяти спільні цінності. Але це тривалий процес. І перша фундаментальна умова для цього — Україна повинна вистояти в цьому протистоянні путінському фашистському режиму”, — наголосив спікер.