Головний дипломат ЄС вважає, що у Кремлі почули реакцію світу на ядерний шантаж

Головний дипломат ЄС Жозеп Боррель вважає, що вище керівництво Росії “почуло” реакцію світу на ядерні погрози, хоча й не сказав прямо, що потенційна загроза застосування ядерної зброї зараз зменшилася.

Про це він сказав в інтерв’ю PAP

Борреля запитали, чи варто і зараз серйозно сприймати ядерні погрози Москви.

“Очевидно, що той, хто кричуще порушує Хартію ООН та міжнародне право, і починає впадати у відчай від того, що все пішло не так, не вагатиметься погрожувати усім, що є в його арсеналі терору. Але ми, як і значна частина міжнародної спільноти, дуже ясно відкинули безвідповідальний ядерний шантаж Росії. І, думаю, ті, хто у Москві приймає рішення про можливе застосування ядерної зброї, дуже добре це почули”, – зазначив дипломат.

Нагадаємо, ЦРУ наразі не бачить ознак, що Путін хоче застосувати ядерну зброю.

Директор Центрального розвідувального управління Вільям Бернс заявив, що ЦРУ не бачить на сьогодні жодних чітких доказів планів Росії застосувати тактичну ядерну зброю.

Про це він розповів у інтерв’ю PBS

“Я думаю, що бряцання зброєю має на меті залякати. Сьогодні ми не бачимо чітких доказів планів застосування тактичної ядерної зброї”, – сказав Бернс.

За його словами, США дуже чітко дали зрозуміти росіянам, які серйозні ризики матиме застосування ядерної зброї.

“Я вважаю, що також було дуже корисно, що Сі Цзіньпін і прем’єр-міністр Індії також висловили свою стурбованість щодо використання ядерної зброї. Я думаю, що це також впливає на росіян”, – додав глава ЦРУ.

До того ж Канцлер Німеччини на початку грудня заявив, що ризик того, що президент Росії Владімір Путін застосує ядерну зброю у війні проти України, знизився у відповідь на міжнародний тиск.

“Війна триває з незмінною жорстокістю, хоча наразі дещо змінилося. Росія перестала погрожувати застосуванням ядерної зброї. Це реакція на те, що міжнародне співтовариство позначило червону лінію”, – сказав Шольц.

Незважаючи на глибокі розбіжності, важливо, щоб діалог із Кремлем тривав, додав лідер Німеччини.

Шольц сказав, що Путін повинен зупинити війну, але після цього він готовий говорити з Росією про контроль над озброєннями в Європі, додавши, що це пропонували і до війни.

Захищаючи підтримку України з боку Німеччини, яка, на думку критиків у Києві та інших країнах Європи, була надто стриманою, Шольц сказав, що після США Німеччина є одним із найбільших прихильників України, включно з постачанням зброї.

“Ми робимо все можливе, щоб запобігти прямій війні між Росією і НАТО. У такому конфлікті будуть тільки переможені – в усьому світі”, – сказав він.

У середу Путін заявив, що ризик ядерної війни зростає, але наполягав на тому, що Росія не “збожеволіла” і що вона розглядає свій ядерний арсенал як суто оборонний засіб стримування.

Німецький депутат Родеріх Кайзеветтер (колишній військовий, нині член комітету в закордонних справах, фракція ХДС) вважає, що шанси ядерної війни невисокі, у тому числі через те, що Путіну вигідніше не використовувати ядерну зброю, а лише погрожувати нею. Так Росія уникає негативних наслідків, як-от можливого розриву з Китаєм, удару відплати США тощо – і водночас отримує необхідні бонуси. “Погрози ядерною зброєю без її застосування дають Путіну серйозні здобутки у війні, бо це розділяє держави Заходу”, – пояснює німецький політик.

А дії уряду Німеччини є однією з найяскравіших ілюстрацій того, як саме працює цей підхід, додає він: “Коли я чую від канцлера Шольца, що він не може постачати Україні танки, бо це, мовляв, “призведе до жахливої ескалації” – то я розумію, це він, напевно повторює слова, які чує у телефонних розмовах із Путіним”. “Чимало європейських політиків починають стримувати себе у підтримці України – чого не було би без російських ядерних погроз”, – резюмує представник німецької опозиції.

Тож дуже схоже, що Росія, навіть якщо вона справді відмовилася від ескалації до ядерного удару (як у цьому переконані США), продовжить збирати політичні дивіденди від своїх ядерних погроз. Просто вдаватиметься до останніх не так відкрито та грубо, як робила це у жовтні.