Підрозділи Збройних сил України зуміли прорвати оборонні лінії російських окупантів на Запорізькому напрямку.
Через просування ЗСУ російські окупанти відступають, розповіла речник Сил оборони півдня Наталія Гуменюк в ефірі інформаційного телемарафону.
«Коли зараз йде безпосереднє просування наших військ, у ворога вже немає шансів закріпити ту надірвану оборону, тому через деякий час вона виявляється в статусі «прорвана». Тобто просування наших військ очевидно в географії, воно демонструє, що безпосередньо сили противника відступають», — сказала вона.
Відповідаючи на питання щодо важливості звільнення Роботиного, Гуменюк зазначила, що важлива деокупація будь-якого населеного пункту України.
«Саме просування Сил оборони — це дуже потужний психологічний тиск на ворога, а в умовах гібридної війни — це теж зброя», — наголосила вона.
За словами Гуменюк, будь-який населений пункт — це можливість закріпитися і навколо нього побудувати додаткові рубежі своєї оборони для того, щоб не бути вибитими звідти й для того, щоб міцніше і точніше націлюватись на подальшу оборону ворога.
До початку осіннього бездоріжжя у ВСУ будуть суттєві поступи на південному фронті.
Про це в ефірі Politeka on-line розповів український військовий експерт Арті Грін.
«Стратегія, яку зараз виконує українська армія — це вимотування противника перед динамічною фазою, щоб ця динамічна фаза мала менше негативних наслідків для нашої армії, тобто менше втрат необхідно якнайбільше втомити російську армію», — розповідає експерт.
За його словами, українські війська, незважаючи на те, що атакують, використовують менше боєприпасів, ніж війська окупантів, які перебувають в обороні. І якщо темп поставок снарядів збережеться, то ЗСУ зможе ще довго проводити атакуючі дії.
«Ми можемо протягнути ще довго у цьому режимі. Війська не виснажуються в атакуючих діях. Поперемінно бере участь так скажемо групи піхоти завбільшки до роти за підтримки танків та іншої бронетехніки», — розповідає експерт.
За його словами, ЗСУ відбувається регулярна ротація військ, чого не скажеш про окупантів, які задіяли вже всі оперативні резерви.
«Такі бойові дії призводять до того, що противник змушений постійно стягувати на лінію бойового зіткнення більше і більше військ. Витягуючи усі резерви. І на сьогоднішній день їх він уже все витяг. У нього не залишилося резервів оперативного, скажімо, так характеру, тобто не введених у бій. У кращому разі вони вже стоять у другому ешелоні. Вже сильно прогнувся перший ешелон», – розповідає Арті Грін.
За його словами, єдині резерви, що залишилися біля військ Росії, знаходяться на інших ділянках фронту. Але щоб їх перемістити на південь потрібно кілька тижнів.
«Це досить довге плече та не швидка історія. Тобто вони можуть не встигнути, коли там загориться, тому я глибоко впевнений, що до початку осіннього бездоріжжя у нас будуть суттєві географічні зрушення на фронті і я думаю, що ми й до Азовського моря дістанемося. Це моя версія. Принаймні, логіка йде до цього», — підсумував експерт.
Своєю чергою військовий оглядач Констянтин Машовець підсумовує, що розширення розмаху наступу ЗСУ на Бердянському напрямку дає можливість українському командуванню (звісно, при наявності достатнього обсягу сил й засобів) більш активно використовувати так звані «обходы и охваты». Принаймні, ймовірність появи таких можливостей у нього стає значно більшою ніж на Токмацькому напрямку, де, по-суті, ЗСУ ще донедавно проламували оборону противника у досить вузькій смузі й почали активно діяти у флангових районах лише нещодавно… І з цим, противнику також доводиться рахуватись, мабуть, перечитуючи мемуари німецьких генералів часів Другої світової війни, де вони особливо виділяли роль та місце саме флангів, при організації, плануванні та проведенні тих чи інших операцій…