До “Електронної книги скарг України” написав наш читач Валерій, який стверджує, що Садовий не виконує своїх рішень та ігнорує права учасників АТО, передає Корупція.Інфо.
“Шановні медійники, прошу Вас про допомогу з виходом сюжету на Вашому каналі в новинах з нижче описаної ситуації. Знаю, що не унікальний у своєму проханні, однак вважаю, що своїми силами Садового та Ко не поборю та переконаний, що проблему можна вирішити лише, якщо надати їй розголосу. Нечисть боїться світла.
Суть проблеми: Садовий корупційний шахрай, який паразитує на нас – громадянах, мешканцях Львова, учасниках АТО. А депутати ЛМР його поплічники. Суть: Я в вересні 2015 року звернувся до ЛМР із Заявою за належною земельною ділянкою під індивідуальну забудову як учасник АТО. ЛМР мене відмовила. Направили на мою адресу відписку про те, що вільної землі у Львові немає. Брехня. Є і я це довів, приніс Довідку із відділу земельного кадастру у м. Львові. Написав та подав 13.11.2015 року повторно Заяву із конкретним зазначенням вільної земельної ділянки.
Знову Садовий мені пише невмотивовану відписку, що надати цю землю не може. А не може, тому що не хоче створювати прецидент з надання земельної ділянки учаснику АТО, окрім цього він має намір продати цю ділянку землі та за рахунок цього начебто поповнити скарбничку міста. Сумнівні аргументи для відмови в надані дозволу на виготовлення землевпорядної документації. Тим більше, що земельне законодавство не передбачає таких підстав. ОК, я вирішив, що так просто не здамся, не у моїх правилах, на війні у серпні 2014 поблизу Донецьку було куди страшніше, а ніж тут посеред мирного міста Лева. Пішов до суду. Справу у суді виграв. Львівська міська рада та Управління земельних ресурсів у суді першої інстанції справу програли і розуміючи безперспективних подальших оскаржень, навіть не стали подавати апеляційну скаргу. Отже рішення суду набрало законної сили.
Ну думав все, перемога! Та от ні, помилявся я. Недооцінив ворога – Садового та його команду. Він, цей ворог, досвідченний, з адмін ресурсом. Усе, як належить. З армією чиновників, які з руки годуються. Не дурніший за Путіна. Просто маштаб у нього мілкіший. Та й сам він мілкодушніший.
Усе лише тільки починалось. Все як на гібридній війні з цим Садовий. Все як з Путіним. Наче б то Путіну треба й Мінські угоди виконати, це для Європи та решти світу, і Донбас залишити під контролем, але це вже для реалізації свох цілей. Так і в Садового – начебто треба і рішення суду виконати, і землю не віддати учаснику АТО. Оскільки, учасник АТО Садовому ж не заплатить за неї, він вже заплатив суспільству, своїй країні за цю землю своїм служінеям, своїм втраченним здоров’ям, а не Садовому. Але Садовому, ох як хочеться з нього отримати зиск-відкат, тому й не може він поготитись за так віддати земельну ділянку! Ну і придумав Садовий хитрий план. Зробити це все руками своїх поплічників – різних там Захарченків, Плотницьких, чи кого там? Хто там поплічники у Садового? Ах так, я позавчора з’ясував хто. Це майже весь депутатський корпус ЛМР. Майже весь за виключенням шести. Поки не знаю їх прізвищ, але обов’язково дізнаюсь і опублікую. Так от.
15.09. 2016 на сесії розглядали моє питання як додаткове до Порядку денного пленарного засідання 15.09.2016 І що показав цей розгляд? Та показав те, що Львівська міська рада в сраці мала і мене як учасника АТО, і рішення Галицького районного суду м. Львова. Не стала вона його виконувати.
А ось це вже сумно! Депутати просто не голосували за підготовлену на виконання рішення суду Управлінням земельних ресурсів Ухвалу. І як я вище зазначив зробили вони це саме на догоду Садовому. Іншого пояснення ігноруванню голосування за Ухвалу знайти годі. Лише 6 (шість) депутатів проголосували “ЗА” надання мені дозволу на виготовлення землевпорядної документації. троє “УТРИМАЛОСЬ”. Решта, а це 45 – “НЕ ГОЛОСУВАЛИ”. Чому? Не має позиції? Нехтування учасниками АТО та їх правом на житло? Страх прогнівити мера? Чи тупе виконання його волі? Як це розуміти?
У мене не має відповіді, та й вони – депутати її мені навряд чи датуть. А от Вам – журналістам, ТАК. Тому що, ще раз повторюсь, нечисть боїться світла. Вони бояться коли про їх темні справи стає відомо громадськості.
Завчасно дякую за допомогу.
З повагою, Валерій Бондарчук.”