Минулого тижня дві українські команди стали чемпіонами. І якщо перемогу нашої молодіжної збірної по футболу U-20 на Чемпіонаті світу в Польщі святкувала вся країна, то золоті медалі дефлімпійської збірної (команда з вадами слуху) на Чемпіонаті Європи залишилися трохи у тіні. Проте значення обох цих подій для престижу України на світовій спортивній арені важко переоцінити. То хто ж вони, молоді переможці? Трохи подробиць про членів футбольних команд.
Українська молодіжна збірна по футболу не просто взяла «золото», обігравши у фіналі Чемпіонату світу Південну Корею з рахунком 3:1. Вона стала єдиною командою, яка жодного разу не програла під час мундіалю. У скарбничці українців – 5 перемог (причому всі вони здобуті в основний час) і лише одна нічия.
Феєрична гра і, як результат, яскрава перемога – заслуга тренера Олександра Петракова і всіх членів команди, найтитулованішим з яких, безумовно, є воротар Олексій Лунін.
Олексій – уродженець міста Красноград Харківської області. Грав за команди «Дніпро», «Карпати», був голкіпером луганської «Зорі». У 2018-му підписав 6-річний контракт з мадридським «Реалом», наразі на правах оренди грає за іспанський «Леганес». Термін оренди спливає 30 червня, і Олексій повернеться до «Реалу». Трансферна вартість гравця складає 7,5 млн євро, і він є найдорожчим українським футболістом молодіжної збірної України.
Кирило Дришлюк – уродженець м. Бориспіль Київської області, вихованець футбольної школи київського «Динамо», наразі півзахисник «Олександрії» (Кіровоградська область). Хлопець – єдиний син Героя України, майора Повітряних Сил ЗСУ Павла Дришлюка, який загинув на Донбасі в 2014 році. Деякий час його вважали зниклим безвісті, проте згодом стало відомо, що екіпаж підполковника Костянтина Могилка, у склад його входив і Павло Дришлюк, збили, коли літак проводив розвідку над тоді ще окупованим Слов’янськом. Троє молодших члени екіпажу врятувалися, стрибнувши з парашутом. А ось командир борту Могилко, борт-інженер Дришлюк, прапорщик Потапенко, радист Момот і фотооператор Камінський загинули, відводячи літак від житлових районів.
Владислав Кучерук – народився у Вінниці, гравець київського «Динамо», запасний воротар. Є чутки, що цього літа може піти в оренду.
Дмитро Резник – третій голкіпер у ФК «Ворскла» (Полтава), але невдовзі може стати основним дублером воротаря команди.
Валерій Бондар – народився в Харкові, захисник донецького «Шахтаря», в український Прем’єр-лізі дебютував минулого року у грі проти львіських «Карпат».
Олександр Сафронов – уродженець Запоріжжя, захисник СК «Дніпро-1», раніше на правах оренди грав за «Зірку», але повернувся до основної команди.
Денис Попов – народився у с. Мігія Миколаївської області, навчався у Київському РВУФК, зараз грає за київське «Динамо» в амплуа захисника.
Єфим Конопля – народився в Донецьку, захисник «Шахтаря», грає в дублі команди.
Данило Бескоровайний – уродженець м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, легіонер, захисник ФК «Земплін Міхаловце» (Словаччина), раніше виступав за литовський «Атлантас».
Олег Веремеєнко – захисник «Карпат», на цьогорічний Чемпіонат світу з футболу, до речі, потрапив майже випадково: через травму динамівця Віталія Москаленка.
Віктор Корнієнко – захисник «Шахтаря» (дубль), уродженець Полтави.
Ігор Снурніцин – народився у м. Докучаєвську Донецької області, захисник «Олімпіка» (Донецьк).
Олексій Хахльов – півзахисник іспанського «Алавесу» (молодіжний склад). До речі, Олексій – син від першого шлюбу президента компанії «Верес» Олексія Хахльова, колишнього зятя екс-президента України Віктора Ющенка.
Георгій Цитаїшвілі – етнічний грузин, уродженець Рішон-ле-Ціон (Ізраїль), проте має українське громадянство, півзахисник київського «Динамо».
Сергій Булеца – народився у Закарпатській області, півзахисник «Динамо», його манеру гри спеціалісти порівнюють не аби з ким, а з Ліонелем Мессі, проте в заявку першої команди він поки що попав лише один раз – на грі з Маріуполем цієї весни.
Максим Чех – півзахисник київського «Шахтаря», народився у с. Красна Поляна Великоновосілківського району Донецької області, дебютував за команду у 16-річному віці.
Микола Мусолітін – уродженець Одеси, півзахисник «Чорноморця», син відомого у минулому півзахисника Володимира Мусолітіна.
Олексій Кащук – народився у Новоград-Волинському, півзахисник «Шахтаря» (дублюючий склад).
Владислав Супряга – місце народження Одеса, нападник «Динамо», грає за молодіжний юнацький і склад, хоча минулого року був виставлений на гру з «Аяксом» у Лізі чемпіонів, зараз знов грає у юнацькій команді.
Данило Сікан – народився в Житомирі, грав за «Карпати», потім – за «Шахтар», наразі в оренді «Маріуполя».
Денис Устименко – уродженець Дергачів Харківської області, нападник «Олександрії», грає переважно за дубль, проте вже двічі виставлявся на іграх УПЛ, тож трохи наблизився до основного складу.
Безперечно, перемога на Чемпіонаті світу може змінити долі молодих футболістів так само, як вони змінили спортивну історію України.
Футбольне «золото» Європи – в українських дефлімпійців
Чемпіонат Європи серед спортсменів-дефлімпійців проходив у грецькому Іракліоні, всього в ньому взяли участь 16 футбольних збірних Європи. І вперше перемогу здобула українська команда.
У груповому етапі наша команда переграла Англію з рахунком 3:1, Францію – 2:0 і Швецію – 2:0, на стадії плей-офф українці обіграли Ірландію – 1:0 і Росію – 2:1.
Тріумфували ж наші хлопці у двобої з командою Німеччини, забивши у ворота суперника 2 голи.
Пізніше вболівальники назвали гру наших спортсменів «справжнім дивом» і прикладом найсильнішої волі до перемоги.