У тимчасово окупованому Маріуполі знову зафіксували військову активність російської армії.
За інформацією української влади, у Маріуполі вперше помітили колону російських танків, яка рухалася в бік Донецька.
Про це повідомив радник мера Маріуполя Петро Андрющенко на своїй сторінці у телеграмі.
“Нова військова активність. Вперше сьогодні колона з 15 танків з позначкою “Дари смерті” поїхала в бік Донецька”, – розповів він.
Окрім цього, за словами Андрющенка, в окупованому Маріуполі знову помітили важку техніку, яку окупанти почали розставляти містом. Зазначається, що танки бачили на Лівобережжі та неподалік заводу “Азовсталь”. Як зазначає радник мера, поки – просто зберігання.
Водночас український політолог Олександр Коваленко звертає увагу на те, що він все частіше бачить повідомлення про те, що російська авіація почала використовувати ракети Х-47М «Кинжал».
Використання Х-47М я побоювався на День Незалежності, оскільки ними могли завдати удару по Україні в рамках масштабного терору, але тоді все ж таки застосували Х-22.
Що ж до «Кинджалів», то їх було у росіян менше 40 одиниць станом на початок вересня. Ракети зараз не виробляються в Росії через відсутність низки комплектуючих іноземного походження.
Дані ракети мають найвищий відсоток ймовірності прориву нашої ППО, їх перехоплення є вкрай проблематичним. До того ж через рідкісне застосування не вироблені алгоритми протидії.
З іншого боку, їх застосування можна розцінювати як конвульсію окупантів. Пояснюю.
Х-47М «Кинжал» застосовують для того, щоб прорвати нашу ППО і з високою ймовірністю вразити той намічений об’єкт. Але наскільки раціонально використовувати настільки дефіцитну та унікальну ракету, якщо тільки…
Згідно з повідомленнями, зараз у Чорному морі присутні носії крилатих ракет «Калібр» із сумарним залпом 28 ракет. Цього сумарного залпу цілком вистачить, щоб прорвати нашу систему ППО і завдати удару за наміченими цілями.
Але б’ють не «калібрами», а «кинджалами», які на вагу золота. Тобто немає сумарного залпу 28 ракет. Немає сумарного пуску Х-22 у 20 одиниць. Немає сумарного відстрілу 30 ракет П-800 “Онікс”. А те, що є, з мінімальною ймовірністю прорве ППО, а з набагато більшою – не досягне поставленої мети.
Скажімо так, приємного звичайно не багато, адже «Кинжал» виконує завдання, що ставляться перед ним, але це поки що. Поки що вони ще є в окупантів, або поки що наше ППО не завершить відпрацювання алгоритмів протидії.
У будь-якому разі, майбутнє окупантів бачиться у вкрай похмурих тонах, якщо вони вирішили почати витрачати найціннішу свою ракету.
Окрім цього, політолог звертає увагу, що росіяни знімають Т-90А з консервації та відправляють до України. Кумедно, але в російському сегменті це сприймають дуже радісно і натхненно, мовляв, українці брехали, що там воюють Т-62, а тут оп-па – Т-90А, що «не має аналогів у світі»!
Насправді радіти зовсім тут нема чому, а саме навпаки. Але почну здалеку.
В цей час росія може компенсувати свої втрати у техніці не за рахунок виробництва цієї техніки, а коштом зняття з консервації та зберігання. І тут виникає цікавий момент. Відновлення танка Т-80 після консервації може тривати до 3 місяців. Для Т-72 та Т-90 від місяця до двох.
Але не в цьому справа, а річ у тому, що якщо справді починають знімати з консервації настільки цінні унікальні екземпляри, то виникає питання, а що ж з усіма іншими?
Думаю, відповідь напрошується сама собою. Те, що умовно можна назвати виробництвом у Росії, а насправді не більше ніж ремонтні бази, не справляється з навантаженням відновлення Т-72 та Т-80, які необхідно повертати з консервації так само в режимі канібалізму.
Таким чином, росія намагаючись вирішити проблематику нестачі необхідного ресурсу в техніці, змушена йти на крайні заходи – вводити в дію те, що умовно можна вважати найбільш цінною бойовою одиницею.
А тому, хто знає, можливо, скоро ЗСУ затрофеять уже не лише Т-90, а й Т-14 «Армата».