У ФРН, Естонії та Польщі критикують Меркель за телефонну розмову з Лукашенком. В.о. канцлерки закидають, що вона таким чином і врозріз з позицією ЄС фактично визнала його главою Білорусі.
Як відомо, Меркель та Лукашенко проводили телефонні перемовини 15 листопада. Темою обговорення стала міграційна криза на кордонах Білорусі та Польщі. Це була перша розмова лідера країни ЄС з Лукашенком після виборів 2020 року
Після цього, депутат фракції Зелених та член комітету Бундестагу з міжнародних справ Омід Нуріпур в ефірі радіостанції Deutschlandfunk назвав ці переговори “жахливим сигналом”. Він зазначив, що Європейський Союз не визнає Лукашенка легітимним президентом Білорусі, проте Меркель, провівши цю розмову, фактично зробила це.
Як повідомляє DW, з критикою розмови Меркель з Лукашенком, що відбулася 15 листопада, також виступив голова комісії з закордонних справ парламенту Естонії Марко Міхкельсон. За його словами, в.о. канцлера ФРН “тим самим визнала Лукашенка легітимним президентом” Білорусі.
“Це було серйозне розчарування, оскільки ми зайняли спільну позицію, що ми не визнаємо Лукашенка главою білоруської держави. Такий контакт Меркель створює досить дивне враження. Крім того, вона зробила це в обхід Польщі, а це дуже сподобалося б (президенту РФ Володимиру) Путіну”, – сказав Міхкельсон.
Критика пролунала і з боку віцепрем’єра Польщі Ярослава Качинського, який в ефірі Польського радіо зауважив, що “інтернаціоналізація, безумовно, необхідна, але не настільки, щоб вести переговори над нашими головами та робити подібні пропозиції”.
Критика дій Меркель є доволі очікуваною та обгрунтованою. Всі визнають, що за міграційною атакою стоїть не тільки Лукашенко, а й Путін. А те, що в.о. канцлерки часто підіграє Путіну теж не є секретом. Той факт, що саме Меркель першою пішла на переговори з невизнаним диктатором, багато про що говорить.
Як пише Лілія Корнилова, Олександр Лукашенко та Володимир Путін продовжують ловити рибку у каламутній воді на білорусько-польському кордоні. Перший намагається змусити Євросоюз до діалогу, який припинився після виборів 2020 року, переключити порядок денний білорусько-європейських відносин із теми прав людини в Білорусі на міграційну кризу, а також послабити санкційний тиск.
“Путіну необхідно легітимувати Лукашенка на міжнародній арені, щоб той зміг підписати документи для остаточного та безповоротного поглинання Білорусі Росією, оскільки зараз підпис Олександра Григоровича мало що означає. Він також не проти влаштувати в Євросоюзі з десяток найманців, підготовлених російськими спецслужбами, а також прискорити сертифікацію та запуск “Північного потоку-2″. Крім того, не можна виключати, що Росія може використати кризу, щоб знову атакувати Україну”, – зазначає вона.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба також відзначає, що мігрантська криза на кордоні Білорусі небезпечна для України.
“Вона менш небезпечна тим, що мігранти потраплять до країни. Їх все одно можна затримати і повернути туди, звідки вони прийшли. Втім, сам факт використання кордону для нелегального, такого таємного перетину… Сьогодні ним можуть скористатися мігранти, а завтра – диверсійні групи. Наприклад, вони заходять до України за російським наказом з Білорусі для того, щоб дестабілізувати ситуацію в країні, щоб влаштувати терористичні акти”, – заявив міністр закордонних справ.
За словами міністра, саме цих причин президент Володимир Зеленський ухвалив рішення негайно мобілізувати військових, аби зміцнити кордони.
“Ми працюємо з партнерами. Насамперед в Люблінськму трикутнику – Польщею і Литвою, які також межують з Білоруссю. Для того, щоб координувати зусилля і спільно протидіяти цій спецоперації Путіна і Лукашенка”, – сказав Кулеба.
