Конституційний суд (КСУ) відмовився приводити до присяги Олександра Петришина та Оксанe Грищук, яких 26 листопада президент Володимир Зеленський призначив суддями КСУ, що фактично означає продовження конституційної кризи і фактичний бунт в суддів КСУ, які відкрито продовжують “війну” з президентом”.
Про це повідомляє представник парламенту в КСУ Ольга Совгиря.
Аби Олександр Петришин та Оксана Грищук не стали новими суддями КСУ, Конституційний суд ухвалив спеціальну постанову про відтермінування складення присяги цими особами. Зазначимо, спеціальне пленарне засідання суду з приведення новопризначених суддів КСУ до присяги має відбутися не пізніше п’ятого робочого дня з дня призначення судді на посаду.
Таке рішення Конституційний суд ухвалив нібито через відсутність вакансій суддів КСУ за квотою президента. До складу КСУ входять 18 суддів, яких призначають президент, парламент і з’їзд суддів – кожен із них по 6 суддів. Ухвалюючи вказаний документ, КСУ виходив з того, що на момент видання президентом Зеленським указу про призначення Олександра Петришина і Оксани Грищук усі шість посад суддів КСУ за квотою голови держави були зайняті й на сьогодні відсутні вакансії. На цих посадах перебувають призначені у різний час різними президентами судді Сергій Головатий, Олександр Касмінін, Віктор Колісник, Василь Лемак, Володимир Мойсик, Олександр Тупицький.
Варто зазначити, що У Тупицького термін повноважень спливає у травні наступного року, у Касмініна – у вересні.
Нагадаємо, що суперечка навколо Конституційного суду України (КСУ) спалахнула в жовтні минулого року, коли КСУ визнав неконституційним закон про електронне декларування посадовцями їхніх статків. Таке рішення фактично заблокувало функціонування антикорупційної системи України. Але й обрані шляхи виходу з цієї кризи були піддані критиці з боку антикорупційних активістів та багатьох правників.
На хвилі вуличних протестів і політичного скандалу президент України Володимир Зеленський своїми указами призупинив повноваження голови КСУ Олександра Тупицького. А згодом скасував укази колишнього президента Віктора Януковича про призначення Тупицього та Олександра Касмініна на суддівські посади. Однак у липні Верховний Суд визнав цей указ Зеленського незаконним і, в свою чергу, скасував його. З цього моменту розпочалась ледь не справжня війна між двома органами.
Реакція Офісу президента (ОП) була вкрай критичною. “Це рішення суду ухвалено за позовом Тупицького Олександра Миколайовича, не є остаточним та буде оскаржене в законному порядку у Великій палаті Верховного Суду. Немає жодних сумнівів у тому, що Верховний Суд практично очолив спротив частини суддівського корпусу фундаментальній судовій реформі”, – йшлося тоді в повідомленні ОП.
Президент Зеленський і надалі сподівається розв’язати конституційну кризу в тому числі й за допомогою призначення двох нових суддів за своєю квотою. У серпні він затвердив склад конкурсної комісії для відбору кандидатів. А вже наприкінці жовтня, як повідомили українські ЗМІ, конкурсна комісія відбір завершила, запропонувавши президенту сімох кандидатів. Серед них якраз таки й було виділено двох вище згаданих – Грищук і Петришина.
Також як зазначає видання «Дойч велле», депутатка парламенту від фракції “Слуга народу” Ольга Совгиря головною проблемою діяльності КСУ вважає непрозору процедуру конституційних проваджень. “Без процедури по кожному етапу конституційного провадження навести порядок в Конституційному Суді абсолютно неможливо. Це стосується всього, починаючи від подачі конституційних звернень і скарг на подання”, – зазначила депутатка. За її словами, зараз судді КСУ самі визначають форму проваджень, суддю доповідача та інші процедурні моменти. Щоби запобігти цій суддівській сваволі, у Верховній Раді розглядається закон, який має врегулювати ці проблеми, сказала Совгиря.
