Близько 104 тисяч дітей в Україні виховуються в інтернатах. Уповноважений Президента України з прав дитини Микола Кулеба впевнений, що від таких установ необхідно відмовлятися на користь підтримки патронатних сімей, в яких дітям буде більш затишнішо.
Українське законодавство синхронізували з Конвенцією ООН про права дітей. Петро Порошенко підписав зміни до низки законів для посилення соціального захисту дітей та підтримки патронатних сімей. Вони були проголосовані Верховною Радою ще 26 січня цього року.
Довідка: В Україні близько 104 тисяч дітей виховуються в установах інституційного догляду. У середньому кожні 3 дні 250 дітей потрапляють до установ інституційного догляду, а кожна 35 дитина в Україні є вихованцем інтернатного закладу певного типу. Всього ж в Україні функціонує 774 інтернатні установи та заклади соціального захисту дітей. Близько 10 тисяч – це сироти та діти, позбавлені батьківського піклування. На утримання дитини в інтернатних установах та закладах соціального захисту держава виділяє від 14 до 3 тис грн в місяць. Загальний обсяг фінансування інтернатних установ становить понад 5 млрд грн. При цьому безпосередні витрати на утримання дітей (харчування, одяг, лікування, взуття) складають лише 12% від загальної суми коштів, оплата комунальних послуг – 11%, заробітна плата персоналу – 70%.
Мова йде не тільки про посилення захисту дітей за місцем проживання, а й про відповідальність за участь дітей в збройних конфліктах. Документи спрямовані і на вдосконалення системи забезпечення прав дітей в Україні. Нагадаємо, що Конвенція про права дитини була ратифікована в Україні ще в 1991 році, але гармонізація законодавства з міжнародним актом сталася лише зараз.
Як дотримуються права дітей в Україні, в ефірі радіостанції Голос Столиці проаналізував Уповноважений Президента України з прав дитиниМикола Кулеба.
Українське законодавство гармонізовано з Конвенцією ООН про права дітей. Що означає прийняття нових змін до законів і як вони будуть діяти?
— Це важливі речі, які були виписані в законодавстві, не говорячи вже про нові терміни, які з'явилися, або тлумачення тих речей, які мали давно вже з'явитися в законодавстві – «інтереси дитини», «діти в складних життєвих обставинах». З'явилася нова форма сімейного влаштування — це патронатна форма виховання дітей. Як на мене, це досить серйозний прорив сьогодні в системі, тому що ця форма діє в усіх розвинених країнах. І у нас до цих пір створена розгалужена система різних державних центрів, тобто інституцій, які приймали таких дітей, якщо не було рідних та близьких. А зараз, за цим законом, мають бути створені патронатні сім'ї, професійні сім'ї, які б на договірній основі, за плату, могли б прийняти таку дитину тимчасово і опікуватися нею. Соціальні працівники контролюють діяльність таких сімей, а дитині набагато краще в такій сім'ї, ніж в притулку або в центрі реабілітації.
Чи згадують в змінах таку категорію, як діти переселенців?
— Так. Це може бути будь-яка дитина, в тому числі і переселенці, бо в цьому законі також чітко визначено, як має діяти держава не тільки під час евакуації дітей в зоні збройного конфлікту. Ту плутанину, яка була до цього часу, цей закон врегульовує. Також ви, мабуть, чули, що було близько 500 дітей, які були евакуйовані з закладів інтернатного типу з непідконтрольної території. Це діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, документи яких залишалися на тій території. Дуже важливо, що цим законом запроваджена спрощена процедура стосовно всиновлення таких дітей. Тобто непотрібно сьогодні поновлювати рішення, які підтверджують статус дитини-сироти або позбавленої батьківського піклування, на цій території. Це може бути виписка з Мінсоцу стосовно того, що ця дитина дійсно є в банку даних – і вона зможе бути всиновлена.
Наскільки активні кияни в усиновленні?
— Так. І кияни, і українці взагалі активні останні п'ять років – навіть черга зберігається на всиновлення дітей. Це чимало українців, тисячі, які готові сьогодні всиновити дітей. Але наразі є проблема з тим, що 90% цих сімей хочуть всиновити маленьку дитину — новонароджену, або до п'яти років — здорову. Є проблема з тим, що дітей з якимись вадами здоров'я є менше охочих всиновлювати. Є українські сім'ї, які прийняли таких дітей з інвалідністю на виховання – з ВІЛ, з гепатитом-С. Тут також треба змінювати державну політику і надавати підтримку таким родинам.