У Німеччині існують побоювання з приводу того, що повноцінне вступ України до Європейського Союзу призведе до посилення ролі країн Східної Європи та до зниження значення «старих країн» – в тому числі німецького.

Про це повідомляє британське видання The Daily Telegraph з посиланням на власні джерела.

Так, нинішня процедура голосування в Європейській Раді вже зараз не до душі Німеччині – вона залежить не тільки від кількості голосуючих країн, але і від їх сумарного населення. Німецький канцлер Олаф Шольц хотів би якось змінити цю систему, особливо напередодні вступу України до ЄС через певну кількість років. Після вступу Україна стане п’ятою за величиною країною в Євросоюзі, і отримає близько 9% постійних голосів у Єврораді.

Німеччина з підозрою дивиться на тісні зв’язки Києва з країнами Східної Європи – перш за все, з Польщею – і побоюється, що ці держави, об’єднавшись, значно підірвуть вплив «старих країн», насамперед Німеччини та Франції.

Також скептично до ідеї повноцінного членства України в ЄС ставиться Португалія, але тут питання не в політиці, а в грошах. Португалія не бажає перетворюватися на країну-донора, відправляючи до бюджету ЄС більше грошей, ніж отримає сама.

Нагадаємо, Україна, попри всі скептичні прогнози, планує стати повноправним членом Європейського Союзу в рекордно короткий термін – максимум за п’ять років. В України є все для того, щоб реалізувати цей план.

Україна після здобуття статусу країни-кандидата на вступ до ЄС зосередиться на виконанні семи рекомендацій Єврокомісії та подальших заходів згідно з Угодою про асоціацію України з ЄС.

Про це заявив представник України при ЄС Всеволод Ченцов на онлайн-брифінгу  27 червня.

«По суті, робота буде сконцентрована на двох напрямках: виконання семи кроків, які були зафіксовані Європейською комісією для переходу на наступний етап, тобто початку переговорів, і паралельно виконання заходів, передбачених Угодою про асоціацію, – це приведення нашого законодавства у відповідність до вимог ЄС», – сказав дипломат.

За його словами, те, що українська сторона робила і робитиме у межах виконання Угоди про асоціацію, повністю відповідатиме логіці подальшого зближення з ЄС «аж до вступу».

Як повідомлялося, глави держав та урядів Європейського Союзу 23 червня ухвалили рішення про надання Україні статусу країни-кандидата на вступ до ЄС. Одночасно із затвердженням статусу кандидата на вступ до ЄС для України Брюссель висунув на адресу Києва вимоги щодо проведення реформ, надавши список із семи пунктів.

Нинішня війна Росії проти України вплинула на хід подій і темпи. Подавши заявку на членство і заповнивши опитувальник ЄС, Київ вийшов на позитивне рішення щодо статусу країни-кандидата менше аніж за 4 місяці після початку російської агресії.

«Насправді за це кандидатство ми заплатили кров’ю багатьох людей, які загинули. І треба пам’ятати ціну цього для України», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода виконавча директорка Центру протидії корупції Дар’я Каленюк, закликаючи не змарнувати шанс, який дала історія і битва за незалежність України, яка зараз відбувається на фронтах.

«Це визначний момент, це історичний момент! Це перемога для нашої держави. Це один з базових елементів взагалі перемоги України у цій війні. Це знак для українського народу, що нас чекають в Європейському союзі і що є чіткий механізм, як Україна вступить в ЄС. Звичайно, це не буде дуже швидко, це займе час», – додає Каленюк.

Зазвичай, до речі, спочатку висувають вимоги, а потім дають кандидатський статус, але – як ми вже зазначали – час нині особливий, йде війна, Україна воює за свою свободу і фактично захищає також Європу і європейські цінності. Тому й було рішення – кандидатство спершу, а вимоги на потім, а не навпаки.

Про важливість судової реформи – і взагалі незалежності і професіоналізму судової гілки влади – говорять й інші. Дар’я Каленюк каже, що вже наспів час завершити реформу Вищої ради правосуддя, яку призупинила війна.

«Треба завершити очищення Вищої ради правосуддя і призначити нарешті по незалежній процедурі членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС), які будуть набирати нових суддів, проводити їхню атестацію. Тут треба кілька місяців щоб завершити реформу цю», – каже Каленюк в інтерв’ю.