Наші бійці взяли в полон дуже багато росіян. Це зробила третя штурмова бригада разом з іншими підрозділами, а також війська спеціального призначення, всі вони були необхідні для організованого та контрольованого виведення і розміщення на інших оборонних рубежах.

Про це розповів голова Ради резервістів Сухопутних військ Іван Тимочко.

“Ми спостерігаємо картину, що наші бійці взяли дуже багато росіян у полон, можливо, їх і мінятимуть. Насправді відступ був спланований, організований і це видно. Організувати безпечний відступ надзвичайно складно, а ще треба зважати на евакуацію, прикриття, розташування бійців на нових місцях. Ми розуміємо, що була велика кількість поранених і, ймовірно, частина цивільного населення – це великий пласт завдань”, – зауважив голова Ради резервістів Сухопутних військ Іван Тимочко.

Навіть при всіх заявах, росіяни не можуть похвалитися значними успіхами. Було підтверджено, що під час виходу кілька наших бійців потрапили в полон. Однак окупанти не публікують відео, на яких було б видно багато українських полонених.

До уваги: командувач ОСУВ “Таврія” генерал Олександр Тарнавський підтвердив, що на завершальному етапі операції з виходу з Авдіївки певна кількість військових потрапила в полон. Це сталося під тиском сил противника, які значно переважали. Українські владні органи звернуться до відповідних міжнародних організацій з вимогою повернути бійців на Батьківщину.

З військового погляду, битва за Авдіївку та військові, які її обороняли, вражають своєю витривалістю та ефективністю. Це очевидно, навіть з урахуванням співвідношення втрат. В середньому їх можна оцінити приблизно як 1 до 10-12. Ця цифра зростає, коли враховувати поранених та тих, хто вже не повернеться до бою, що є загиблими. Говорять про десятки тисяч жертв.

Попри всю силу духу та волю, Авдіївка також показала, що ми суттєво залежимо від підтримки наших союзників,
– зазначив Тимочко.

Україна отримує значний обсяг допомоги, однак, якщо ця підтримка не буде стабільною, то в критичні моменти багато зусиль, які ми прикладаємо, можуть бути марною. Широкий спектр наших дій втрачає ефективність, і з цих ситуацій ми повинні зробити висновки. У військовому контексті бійці та їхні командири вже вчинили все, що було в їхній силі.

Важливо усвідомлювати, що бойові дії тривають по всій протилежній лінії. Останнім часом увага була сфокусована на Авдіївці, але фактична зона конфлікту набагато ширша.

Наприклад, 17 лютого стало відомо, що Повітряні сили на Сході збили 3 винищувачі. Можливо, це стало несподіванкою для ворога, який, можливо, наблизився надто близько. Або ж російські сили могли вважати, що всі наші війська та системи ППО зараз зайняті прикриттям виведення ЗСУ з Авдіївки.

Тож треба розуміти, що з виходом наших військ з Авдіївки, війна та бої не припиняться. Не буде полегшення чи видиху, фронт все одно залишиться “гарячим”, все одно йтимуть важкі бої,
– підкреслив Тимочко.

До того ж окупанти витягли частину своїх військових підрозділів на інші напрямки, тому можна очікувати активізації будь-де на фронті. Тому в цей момент Українські Збройні Сили потребують підтримки суспільства більше, ніж будь-коли.

Україна максимально мобілізувала всі свої ресурси для оборони Авдіївки, використовуючи усі можливі засоби, які мала в своєму розпорядженні. Це стосується боєкомплекту, бронетехніки та особового складу. Саме завдяки цим заходам місто змогло триматися на стільки тривалий час. Однак усі ці заходи виявилися недостатніми, оскільки кількість російських бійців і бронетехніки перевищувала можливості України.

Для росіян 400 – 500 одиниць знищених танків – це дуже велика проблема. Але знищення 40 – 50 тисяч їхніх солдатів – для Путіна ніщо. Людський ресурс не має для нього ніякого значення,
– сказав Іван Тимочко.