Події під офісом «Укртранснафти» в березні 15-го року ще довго лишатимуться в пам’яті українців. Зокрема, через скандальну поведінку колишнього губернатора Дніпропетровської області мільярдера Ігоря Коломойського.
Можливо, саме тоді Ігор Валерійович почав розуміти, що назавжди втратив лояльного до себе керівника «Укртранснафти». А відтак і контроль над одним із ключових для себе підприємств.
Однак, як з’ясувало «Слідство.Інфо» навіть після втрати своєї людини на чолі цієї компанії, Коломойський має всі можливості, щоб нажитись на цьому держпідприємстві.
Наприкінці своєї кар’єри в «Укртранснафті» його колишній директор Олександр Лазорко уклав кілька угод, за якими державну технологічну нафту віддали на зберігання у наближені до групи «Приват» компанії. Ціна, яку державна «Укртранснафта» повинна була виплачувати за зберігання своєї нафти в приватних резервуарах, становила близько двох з половиною мільйонів гривень на день.
Роман Сидорак – т.в.о. генерального директора ПАТ «Укртранснафта»:
– «Історія почалась в 2014 році під гаслами "рятуйте державну нафту від сепаратистів", після чого була викачана нафта зі сходу… і так захопились викачкою нафти, що викачали на заході, тобто з нафтопроводу Дружба була викачана нафта в Дрогобицький НПЗ і Надвірнянський.»
Загальна кількість викачаної нафти становила близько 600 тисяч тон. Більша половина цієї нафти була перекачана на зберігання у три компанії: ПАТ «НПК-Галичина», ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» та ПАТ «Укртатнафта».
Сергій Лещенко – Народний депутат України:
-«Статус технічної означає, що коли відбувається транспортування нафти, то тонна нафти фізично не транспортується з Одеси на Броди. Відбувається витіснення – ви закачали тонну в Одесі і викачали таку ж саму тонну в Бродах.»
Олександр Лазорко – колишній голова правління ПАТ «Укртранснафта»:
-«Звичайно, я написав лист і звернувся на міністра Продана з пропозицією викачати цю нафту з бойових точок, в тому числі і з тих місць які можуть бути потенційно під загрозою.»
Ініціатором даного кроку був тодішній керівник ПАТ «Укртранснафта», а також наближена до Ігоря Коломойського людина: Олександр Лазорко.
Логічно, що велику частину викачаної технічної нафти державне підприємство віддало на зберігання компаніям, наближеним до групи «Приват» Ігоря Коломойського.
Це зокрема, ПАТ «НПК-Галичина». Серед її акціонерів є такі офшори, як РОМАННОР ІНВЕСТМЕНТС ЛТД, ДЕНІРО ВЕНЧЕРЗ ЛТД, ВІВЕРНАЛ ХОЛДІНГС ЛТД та ДОМЕННІУМ ЕНТЕРПРАЙЗЕС ЛТД. Всі ці чотири компанії згідно даних «Економічної правди» входять до сфери впливу групи «Приват». Аналогічна ситуація і з ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття». Акціонери цих компаній за тими ж даними також входять до кола інтересів групи «Приват», підконтрольної пану Коломойському. Що стосується ПАТ «Укртатнафта», то про тісні відносини даного товариства з групою «Приват» почали говорити ще з 2007 року, коли голова торговельного представництва республіки Татарстан в Україні Ростислав Вахітов звинуватив групу Приват у рейдерському захопленні «Укртатнафти».
Роман Сидорак – т.в.о. генерального директора ПАТ «Укртранснафта»:
-«План А був не реалізований, тому вирішили застосувати план Б – це заробляти на зберіганні цієї нафти. Внесли зміни в договір на безкоштовне зберігання – спочатку була ціна 3-20 грн. за одну тону за кожен день зберігання, потім ціна виросла і стала 6-40 грн. Таким чином переганяли державні кошти в приватну кишеню до трьох заводів.»
Ціна в розмірі 6-40 грн. здалась завищеною і міністру енергетики та вугільної промисловості Володимиру Демчишину, який ініціював відсторонення Лазорка з його посади. На його місці, зрештою, опинився Роман Сидорак.
Роман Сидорак – т.в.о. генерального директора ПАТ «Укртранснафта»:
-«Звернулись до заводів, заводи нам відмовили. Сказали, що ми повинні розрахуватись за ту нафту, яка зберігається в цих заводах… Але на сьогоднішній день ми не здійснюємо їм оплату… Кошти в цілому, якщо порахувати з тим періодом жовтневим, які зараз уже, живемо в жовтні, то порядку мільярда держава має заплатити приватним організаціям.»
«Приватівські» компанії звернулись до суду, щоб стягнути з державного підприємства нараховані суми. І небезуспішно.
Ігор Кость – директор з юридичних питань ПАТ «Укртранснафта»:
-«Зараз загальна сума тих позовних вимог вже біля 400 мільйонів разом зі штрафними санкціями.»
Близько місяця тому господарський суд м. Києва задовольнив позов компанії ПАТ «Нафтохімік-Прикарпаття», за яким ПАТ «Укртранснафта» зобов’язана виплатити близько ста трьох мільйонів гривень.
В цьому ж місяці той же Господарський суд міста Києва частково задовольнив позов ПАТ "Нафтопереробний комплекс-Галичина" і тепер Укртранснафта зобов’язана виплатити їм близько тридцяти мільйонів гривень. По "Укртатнафті" судова тяганина ще триває.
Роман Сидорак – т.в.о. генерального директора ПАТ «Укртранснафта»:
– «Тобто зараз ми маємо виплатити те, що має бути спрямовано на капітальний ремонт на капітальне будівництво, на якусь організацію заміни старого на нове.»
Як стало відомо Слідству.Інфо, Прокуратурою міста Києва було розпочате кримінальне провадження за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ПАТ «Укртранснафта» при укладанні договорів зі зберігання витісненої нафти…
Ми намагались поговорити з цього приводу з самим паном Лазорко по «Skype», адже на даний момент він перебуває у розшуку. І хоч ми отримали позитивну відповідь з «Facebook» сторінки з його іменем, зрештою він так і не надав нам жодних коментарів.
Схожа ситуація і з компаніями, що зберігають державну нафту. Лише одна з них, а саме ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» відповіла на наш запит, однак і він виявився не інформативним:
Стосовно умов і вартості оренди резервуарів для зберігання нафти на даний час між нашими Товариствами ведуться переговори.
Для отримання більш детальної інформації ви можете звернутись до безпосереднього власника технічної нафти… ПАТ «Укртранснафта».
Отже, ані звільнення наближених до Ігоря Коломойського людей з «Укртранснафти», ані початок кримінальних проваджень не заважають одіозному українському діячу витискати мільйони з держави. Тепер ще й іменем України.
Олександр Гуменюк, Слідство.Інфо