Нещодавно «Слідство.Інфо» розповідало про те, як компанія зі зв’язками у російській оборонці чомусь отримала право обслуговувати одну з закритих електронних систем Генеральної прокуратури України. Та після виходу нашого сюжету в ефір ситуація стала ще загрозливішою – апетити росіян тільки зросли, і задовольняти їх, ймовірно, допомагають українські чиновники.
Події в Криму та на сході України мали б навчити наших чиновників, яку важливу роль відіграє в сучасному світі інформація. Очевидно, що інформаційна безпека має бути пріоритетом для держави, яка стала жертвою агресії. Та соже, в українських чиновників пріоритети інші.
Компанія «Летограф ІТ консалтинг і послуги Україна» виграла тендер на обслуговування єдиної системи статистики та аналізу (скорочено ЄССА) у Генеральній прокуратурі України – фактично, внутрішньої електронної документації наших прокурорів. «Летограф» належить росіянину Глібу Лукіну з «Особливого конструкторського бюро Салют» – підприємства-учасника федеральної цільової програми «Розвиток оборонно-промислового комплексу Російської Федерації на 2011-2020 роки». У рамках цієї програми російська «оборонка» зараз випробовує свою зброю на українцях у Донецькій та Луганській областях.
Про загрози співпраці з «Летографом» ще у 2012-му попереджала Служба безпеки України, яка перевіряла компанію. Адже розробник електронної системи може при бажанні легко отримати доступ до неї. «Виділяємо шапку текст жовтим що начитується і підпис наливайченка … За результатами поінформовано Прем’єр-міністра України щодо передумов до можливого витоку відомостей з обмеженим доступом, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці держави…»
За тендер, який виграли росіяни, у ГПУ відповідали тодішній заступник генпрокурора Анатолій Даниленко і начальник управління забезпечення роботи інформаційних систем, адміністрування мереж та зв`язку Олег Уманський. Даниленко, якого ЗМІ неодноразово звинувачували у корупції, пішов у відставку разом зі своїм колишнім шефом Віталієм Яремою. В Уманського після сюжету «Слідства» справи пішли гірше.
«За результатами службового розслідування внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Оцінку діям посадових осіб Генеральної прокуратури України, у тому числі Уманського О.В., буде надано під час проведення досудового розслідування».
Розслідування розслідуванням, та наші джерела кажуть: російський «Летограф» продовжує обслуговувати ГПУ, і питання про його усунення взагалі не стоїть. Але й це не найгірше. Насправді амбіції росіян не обмежуються документами українських прокурорів.
В Україні існує Державне Агентство з питань електронного урядування. Зараз Агентство працює над розробкою СЕД – державних інформаційних систем та відомчих систем документообігу. До нас потрапила інформація про нараду з цього приводу, і вона нас дуже насторожила.
«На даній нараді було прийнято рішення щодо представлення в агентстві можливостей власних СЕД присутнім інтеграторам. На виконання даного рішення в Агентстві було розглянуто декілька СЕД, в тому числі і програмний продукт ТОВ «Летограф ІТ Консалтинг і послуги Україна».
Ми запитали про цю нараду в заступника голови Агентства Тараса Олійника.
«Ми запросили всі компанії, які розробляють чи мають той чи інший продукт системи електронного документообігу в Україні. І на цій нараді ми, по-перше, поставили наше бачення, як ми бачимо впровадження системи документообігу в органах державної влади. «Летограф» був однією з компаній, які були присутні», – сказав він.
Олійник розповів нам, що на нараді обговорювали, як найкраще організувати надійний електронний обмін документами між секретаріатом кабінету міністрів і різними міністерствами. Експерти кажуть, що питання принципове – адже йдеться про національну безпеку держави.
«Я не видел, чтобы российские компании какие-то работали в Америке активно. Делали какие-то государственные проекты. Этого нет. Там, ключевые системы в европейских государственных структурах – я этого не видел. И я не видел, чтобы украинские компании допустили сейчас в России. Это, я думаю, нереально просто. Там все контролируеться ФСБ. А почему мы такие открытые и толерантные, я не понимаю», – сказав Юрій Сивицький, член Асоціації «Інформації технології України».
За словами директора Асоціації «Інформаційні технології України» Віктора Валєєва, «реально технічні можливості, зважаючи на те, що у Росії є кібервійська, то реально технічні можливості використати ці системи на шкоду країни, вони реально існують».
Та «Летограф» впевнений, що йому нічого не загрожує, хоча інструмент усунення з ринку компаній недружніх країн в Україні є.
«Є у нас Закон України про санкції, який було прийнято. Там є пункт 2 однієї статті, який каже, що можна установлювати торгівельні обмеження стосовно цих країн. «Летограф» може попасти під ці обмеження, але цього немає наразі», – розповідає Валєєв.
Та замість того, щоб виводити активи та закриватися, компанія з російським корінням, навпаки, активно намагається розширити свій бізнес. Окрім згаданого СЕДу, в Україні вже протягом кількох років намагаються створити ще й Систему електронної взаємодії, або СЕВ. Зараз цим займається все те ж Агентство з питань електронного урядування.
2Система електронної взаємодії – вона стосується обміну, власне кажучи, вже елементами конкретними інформації, тобто, не паперами, – пояснює Валєєв. – Загалом вона робить ефективними і прозорими всі процеси у державі, які стосуються бюрократичної машини».
Іншими словами, СЕВ створюється для того, щоб різні державні органи могли легко обмінюватися інформацією про громадян та юросіб для швидшої та ефективнішої роботи. Робота такої системи має бути максимально захищена від втручання та виключати можливість зламу. І саме цю, ключову для функціонування української держави систему, хоче вести російський «Летограф».
«Це реально є загроза, – вважає Валєєв. – Це є система, це відповідна транспортна мережа, яка дозволяє всім цим інформаційним клаптиками між собою обмінюватися. І якщо одного прекрасного ранку вона за командою встане, то це буде паралізована вся діяльність держави».
Наш запит до Служби безпеки України наразі лишається без відповіді. Заступник голови агентства з питань електронного урядування Тарас Олійник спробував розвіяти наші підозри.
«СЕВ буде базуватись на українському продукті, який будуть розробляти українські програмісти українського державного підприємства Держінформресурс. Компанія «Літограф» в будь-яких питаннях електронного урядування не буде».
Ми хотіли б повірити пану Олійнику на слово, та кілька фактів свідчать про інше.
По-перше, робота над створенням систем проходить фактично у закритому режимі. Про це кажуть учасники ринку.
«Есть какие-то попытки очередные розроботки СЕВа. Да, это я знаю, но они какие-то очень странные, – дивується Юрій Сивицький. – У нас было две встречи. Одна из встреч была в здании Кабмина совместно с агенством. И год ничего не происходит. Год обсуждения нет с рынком. Ничего не делается. И это я считаю вредительство чистейшее».
По-друге, російський «Летограф» досі зацікавлений тому, щоб систему віддали саме йому. Це нам підтвердив голова «ІТ спілки Україна» Валєєв. «Ну, якщо вони приходять на наради. Ну, взагалі-то про їх бажання щодо відповідної участі я, звісно, чув. Чому вони це роблять? А це ще раз заставляє про це задуматись».
Третє. Ці кадри ми зняли 25 лютого 2015 року. Ви бачите будівлю, де працює Агентство з питань електронного урядування України. Блакитний автомобіль (номери замилити!), згідно з реєстром ДАІ, належить Олександру Селіхову, провідному фахівцю компанії «Летограф» – тієї самої, якої в системах електронного урядування нібито не буде. Ми запитуємо про візит Селіхова у заступника голови Агентства.
– Приїжджали, приїжджали, да, спілкувались, да, тобто, тут. Було.
– А з приводу яких питань, ви не можете сказати, ви спілкувалися?
– З приводу чого?
– Да. З приводу чого ви спілкувались з компанією «Летограф» в лютому місяці?
– Ну, у нас, ну от, ну от, що з цього приводу я у своїх співробітників не запитував.
Тарас Олійник на наше запитання так і не відповів. Святкував 8 березня.
Щоб з перших уст дізнатися про те, що представник «Летографа» робив в Агенції 25 лютого, їдемо в головний офіс компанії поговорити з Олександром Селіховим. Розмова не клеїться.
– А при чем тут то, что «Летограф» там чья-то собственность или не-собственность к «безпеке держави»? Коллеги, я Вам больше ничего отвечать не буду, я видел Ваш репортаж.
– А ми щось сказали неправильно?
– Вы сказали правильно, но вы вырезали и не сказали остальное. Отвечать на камеру, пока у меня не будет уверенности, что вы включите в свой репортаж то, что я сказал, а не то, что вы потом нарежете, я не буду.
Настрій шефа передається й суворій охороні, яка забороняє зйомку і жене нас з території.
Є дуже просте правило. Країну-агресора не можна й близько підпускати до питань, що стосуються національної безпеки. Тому цим сюжетом ми звертаємося до українських компетентних органів, щоб ті ретельніше вивчали любов деяких українських чиновників до російських партнерів.
/Олександр Гуменюк, Слідство.Інфо