Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (був зареєстрований як законопроект №4460-д).

Про це повідомляє пресслужба Апарату Верховної Ради.

Документ переданий на підпис Президенту України.

Ідеться про законопроєкт, який 4 грудня ухвалила Верховна Рада. Він відновлює кримінальну відповідальність за умисне декларування неправдивих відомостей та умисне неподання декларації, але не передбачає позбавлення волі за такі дії.

Так, якщо різниця між реальними доходами та задекларованими буде становити від 1,3 до 9 млн гривень (від 500 до 4000 прожиткових мінімумів), це каратиметься:

  • штрафом від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 42,5 до 51 тисячі гривень);
  • громадськими роботами від 150 до 240 годин із позбавленням права обіймати певні посади на термін до трьох років.

Умисне внесення неправдивих відомостей на понад 9 млн гривень (від 4 тисяч прожиткових мінімумів) каратиметься:

  • штрафом від 3 до 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 85 тисяч грн);
  • громадськими роботами від 150 до 240 годин;
  • або обмеженням волі на строк до двох років із позбавленням права обіймати певні посади.

Відзначимо, що як пише видання “Страна” рішення Конституційного суду про скасування кримінальної відповідальності за недостовірну інформацію в електронному декларуванні стало початком конституційної кризи в Україні.

Відразу після появи рішення про електронне декларування сам президент Володимир Зеленський, назвавши суддів Конституційного суду “чортами з політичного пекла”, запропонував Верховній Раді прийняти законопроект, яким припиняються повноваження суддів, рішення КС про декларування визнається “нікчемним” і не має правових наслідків.

А представник президента в Конституційному суді Федір Веніславський роз’яснив, що ці плани Зеленського є “політико-правовим способом вирішити кризу”.

З тих пір Рада провела вже три пленарних тижні, але президентський проект не пройшов узгодження навіть на профільному комітеті. А тепер його розгляд і зовсім відклали до отримання вердикту Венеціанської комісії (який, швидше за все, буде негативним).

Відзначимо, що так і не дійшли до розгляду парламенту і інші законопроекти, які були покликані заблокувати роботу Конституційного суду. Наприклад, через збільшення квоти для прийняття рішень в КС до 17 голосів. Зараз для кворуму в КС потрібно 12 з 18 голосів.

При цьому до цих пір залишаються вакантними три посади суддів Конституційного суду. Двох суддів повинна призначити Рада, одного – з’їзд суддів (який повинен був пройти в грудні, але був перенесений на лютий 2021 роки після звернення санлікаря Ляшко з приводу загрози коронавірусу).

Правда, роботу КСУ все ж вдалося заблокувати. Але не через закон, а через демарш чотирьох суддів.

Суддя Сергій Головатий взяв відпустку, інші троє суддів – Олег Первомайський, Василь Лемак і Віктор Колесник – відмовилися брати участь в роботі суду.

Відсутність 4 суддів на засіданнях і три вакантних місця в суді поки унеможливлюють прийняття будь-якого рішення.

Правда, наскільки довго ці судді будуть блокувати роботу, незрозуміло. Якщо хоча б один з них повернеться на роботу, то КСУ знову зможе виносити рішення.

Паралельно з’явилася інформація, що в Офісі президента дозрів план відновлення на посаді позбавленого статусу судді в травні 2019 року глави КСУ Станіслава Шевчука (він навіть домігся восени 2019 року рішення про незаконність звільнення, але потім воно було скасовано в апеляції з процесуальних підстав, по суті, ні розглядалося).

Офіс генпрокурора навіть реанімував кримінальну справу з приводу звільнення Шевчука, фігурантом якого міг стати нинішній глава КСУ Тупицький. Але вже як пару тижнів ні про який рух в цьому напрямку не чути.