Днями в суд пішла справа на Олега Гладковського – колишнього заступника секретаря РНБО за Петра Порошенка і його близького друга.

Його підозрюють у завищенні цін поставок українській армії. Мова про машини компанії “Богдан”, які закуповували ЗСУ. Хоча широку популярність екс-чиновник отримав в іншій площині – після “Свинарчукгейта” (Свинарчук – перше прізвище Гладковського).

Це було журналістське розслідування про контрабанду товарів військового призначення з Росії і перепродажу їх на підприємства українського ВПК з величезною маржею. Прибуток йшов на фірми-прокладки, підконтрольні друзям сім’ї Гладковських.

Нещодавно – в квітні – в суд пішов обвинувальний акт у цій історії (обвинувачений – син Гладковського Ігор). А в минулу п’ятницю ДБР вручило ще кілька підозр за новими епізодами розкрадань в оборонці. Це крім того, що в суд передали ще одну справу на Свинарчука.

Неозброєним оком видно, що всі ці справи пов’язані з президентством Петра Порошенка. А в одному з епізодів – безпосередньо з його колишнім заводом “Кузня на Рибальському”, пише “Страна” і розбирає тему детальніше.

Слідство вважає, що Гладковський, користуючись службовим становищем в Радбезі, провернув схему, яка покарала державу на 17,44 мільйона гривень.

Він пролобіював закупівлю військових вантажівок МАЗ для армії, які не відповідали умовам уряду. Кабмін вимагав, щоб рівень локалізації виробництва товарів, що закуповуються становив 60%. Тоді як на вітчизняну збірку і деталі доводилося лише 10%.

Проте, Міноборони вантажівки закупило. Їх виготовила корпорація “Богдан”, акціонером якої є Гладковський. У чому слідство і вбачає корупційний мотив.

“Богдан”, до слова, до 2009 року належав Петру Порошенку, після чого він продав свої акції партнеру по бізнесу Свинарчуку. Якого, ставши президентом, зробив заступником секретаря РНБО.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура не називає імені людини, яка вела операцію з лінії військового міністерства. Але, судячи по формулюванню посади – заступник міністра і директор департаменту військово-технічної політики розвитку озброєння – йдеться про Ігоря Павловського.

До речі, сьогодні по Павловському відбудеться засідання в Печерському суді Києва – про обрання запобіжного заходу. Мова про закупівлю двох катерів “Кентавр”, зроблених на заводі Порошенка “Ленінська кузня”. Підозру Павловському і двом колишнім директорам департаментів Міноборони, а також директору заводу оголосили минулої п’ятниці.

Тобто помітна певна активізація справ, прямо або опосередковано пов’язаних з Порошенком.

2 липня ДБР повідомило підозру Павловському і ще двом екс-чиновникам військового відомства з приводу закупівлі двох катерів “Кентавр”.

Катери виготовив завод Петра Порошенко “Кузня на Рибальському”, чий директор “підбив заступника міністра оборони України укласти державний контракт саме з його підприємством”, йдеться в повідомленні ДБР.

Павловський був в курсі, що у заводу Порошенка ще навіть немає проекту цих катерів. Але контракт в 2016 році все одно уклали. Більш того – внесли 80% передоплати, а потім постійно збільшували термін дії договору, який повинен був закінчитися в 2017 році.

Іншими словами, “Кузня” кувала катери повністю за гроші держави і в зручні для себе терміни.

Так чи інакше, збиток державі склав майже півмільярда гривень (475 млн).

Крім Павловського і двох колишніх чиновників, підозру отримав глава правління “Кузні”. Імені ДБР не називає, але мова, судячи з усього, йде про Валерія Шандрі, який беззмінно очолює підприємство з 2002 року і до теперішнього часу (тобто він керував ним і при Порошенку, і після 2018 року – при новому власнику Сергієві Тігіпку).

Отже, ми бачимо що пішла серйозна активізація справ, пов’язаних не тільки з розкраданнями в оборонці, але і безпосередньо з Порошенком.

З одного боку відправляють до суду справу Гладковського, з іншого – вручають нові підозри колишнім військовим чинам за підозрілі закупівлі для армії. І все це в одному часовому проміжку – плюс навіть фігуранти виявилися однаковими.

Такі збіги самі по собі не виникають, а найчастіше є наслідком команди зверху.

Тим більше, що теми, наприклад, з санітарними автомобілями або катерами далеко не нові. І чому “підозри” по них пред’являються тільки в 2021 році – незрозуміло.

Тобто можна припустити, що справи реанімують в силу політичних міркувань (збити рейтинг Порошенка, з яким Зеленський зараз конкурує на націоналістичному електоральному полі).

Але в даному випадку навіть не суть важливо, які мотиви. Головне – щоб справи про корупцію в оборонці дійшли до вироку суду. А ось в цьому якраз впевненості немає ніякої: за час президентства Зеленського жоден соратник Порошенка в тюрму не сів, а справи на самого екс-президента або закрилися, або не розслідуються.

А тому поки незрозуміло – чи будуть від активізації кримінальних справ якісь практичні наслідки у вигляді вироків, або все обмежиться піар-ефектом.

А також підписуйтесь на наш телеграм канал Корупція – інфо – https://t.me/korupciya, аби не пропустити ще більше цікавої та актуальної інформації.