Колишній глава митниці та екс-віце-спікер парламенту Ігор Калєтнік, який переховується в Росії, зажадав прибрати з Єдиного реєстру судових рішень інформацію, з якої з'ясувалося, що після Майдану він вивів за кордон 7 млн. доларів, передає Корупція.Інфо.
Адміністративні суди погодилися з цими вимогами і зобов'язали адміністраторів судового реєстру вичистити з відкритого доступу номера його рахунків і вказівка раніше займаної посади.
Про це стало відомо з рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2016 року.
Судове рішення від 30 вересня 2015 року, завдяки якому скандальна інформація про мільйони Калетника раніше стала загальнодоступна в Єдиному реєстрі судових рішень, прийняв Печерський суд Києва.
«Перша інстанція» вже інформувала про деталі, що містяться в цих судових матеріалах. Зокрема, повідомлялося, що Калєтнік і його близькі родичі після Майдану і втечі команди екс-президента Віктора Януковича перевели в Росію багатомільйонні суми.
Бідні родичі
Так 17 березня 2014 року з рахунку Калєтніка в «Райффайзен Банку Аваль» на рахунок його родича (ім'я не було зазначено) в ZAO RAIFFEISENBANK (Москва, Російська Федерація) був здійснений переклад на суму 6,923 млн. Доларів (в гривневому еквіваленті – 66,47 млн. гривень). Призначення платежу – допомога родичам.
Гроші переводила довірена особа Калетника (ім'я не вказано) на підставі довіреності, виданої на її ім'я 14 лютого 2014 року. Слідство встановило, що це ж довірена особа 14 березня 2014 року перевело зі свого рахунку, відкритого в «Райффайзен Банк Аваль», на рахунок вже згаданого вище «родича Калєтніка» 957,556 євро (у гривневому еквіваленті – 12,65 млн гривень).
Ці грошові перекази вивчалися Генеральною прокуратурою України в рамках розслідування про незаконне збагачення колишнього першого заступника голови Верховної Ради Ігоря Калєтніка (ч. 2 ст. 368-2 КК України). Мовляв, в 2011-2014 рр., Займаючи посади в державних органах влади, він задекларував і отримав загальну суму сукупного доходу, який явно перевищує дохід державного службовця, а походження значних сум грошових коштів не підтверджувалося декларантом.
Як можна тепер дізнатися завдяки адміністративним позовом екс-віце-спікера, після публікації цієї інформації на сайті «Першої інстанції», Калєтнік звернувся до суду (в грудні 2015-го року) з вимогою видалити з зазначеного судового рішення (ухвали Печерського суду Києва від 30 вересня 2015 року з справі №757 / 34924/15-к) дані, що дозволяють його ідентифікувати.
Зокрема, він просив видалити з документа номер рахунку і свою посаду – фразу «Першого заступника Голови Верховної Ради України».
Згідно з позовом він наполягав на:
визнання протиправною бездіяльність «Інформаційні судові системи» про розголошення відомостей, які дають можливість ідентифікувати його особу при адмініструванні Єдиного державного реєстру судових рішень;
визнання протиправною бездіяльність судової адміністрації щодо нездійснення відповідного контролю;
зобов'язанні ДП «Інформаційні судові системи» внести відповідні зміни до реєстру для запобігання ідентифікації фізичної особи і розголошенню відомостей, які не можуть бути відкриті для загального доступу
зобов'язати судові органи в подальшому забезпечити неможливість ідентифікації фігурантів судових розглядів.
28 березня 2016 Окружним адміністративним судом Києва позов був задоволений.
Не погоджуючись з цим рішенням відповідачі – ДП «Інформаційні судові системи» та Державна судова адміністрація України – подали апеляційні скарги. Вони ще в грудні видалили зайву інформацію по справі та намагалися довести, що судові претензії вже недоречні. Крім того, відповідачі відзначали, що посада особи, що фігурує в будь-якому судовому справі, не відноситься до інформації, яка не підлягає розголошенню. І навіть запевняли, що в кріслі першого заступника Голови Верховної Ради України до позивача сиділо ще сім чоловік. Мовляв, цей факт не дає можливості достовірно ідентифікувати особу фігуранта судової справи.
Однак апеляція вирішила суперечку на користь Калетника. Дії представників судової гілки влади визнані протиправними.
Перейти на сторінку з рішенням Київського апеляційного адмінсуду.
Варто відзначити, що рік тому в рамках розслідування про незаконне обогащенііГенпрокуратура отримала доступ до рахунків Ігоря Калетника в декількох банках:
«Правекс-банк»
«Ощадбанк»
«Банк Восток»
"Альфа Банк"
«Державний експортно-імпортний банк України»
«Кредитпромбанк»
«Укрсоцбанк»
"Райффайзен Банк Аваль"
«Промінвестбанк»
«Актабанк»
«Дельта Банк»
«Фінанс Банк»
Нижче наведені два судові визначення, прийнятих в рамках кримінального провадження по Ігоря Калєтніка
