Останнім часом ми постійно чуємо від російських політиків, пропагандистів та їхніх посіпак в Україні про карколомні успіхи Росії в геополітиці та економіці. Ці меседжі просто нав’язуються аудиторії в максимально маніпулятивній формі.

Пише про це український журналіст Сергій Іванов на своїй сторінці у Facebook.

Далі даємо інформацію дослівно.

Протягом пари передноворічних тижнів я тільки у своїй студії встиг почути цей меседж двічі – від прокремлівських депутатів Скорика та Качного, а “Україна 24” разом з каналами Медведчука відпрацьовують цю тему фактично цілодобово.

Логіка маніпуляції цілком зрозуміла: росіяни намагаються викликати у нас втому, нав’язати відчуття марності спротиву та безпорадності санкцій Заходу. Мовляв, ЄС та США будуть змушені підкоритися вимогам Росії, здавайтесь і ви. І все це – на тлі звичної вже пісні “Путін усіх переграв”.

Насправді це чиста брехня, адже в реальності ні ЄС, ні США не прийняли жодного російського ультиматуму. А газовий шантаж та штучна кризу, яку “Газпром” влаштував на європейському ринку, неодмінно гикнеться Росії.

Важко уявити, що ЄС залишить таке свавілля без симетричної фінансово-політичної відповіді, а США й поготів скористається можливістю підкласти Путіну чергову свиню.

Легенди про геополітичні перемоги Росії – ще недолугіша маніпуляція, адже поки що всі її потуги приносять прямо протилежні результати.

Облога наших кордонів змусила країни Балтії будувати стіни від Росії на своїх кордонах. Мирна вже довгі роки Фінляндія, яка, втім, має багатий історичний досвід утилізації російських загарбників, почала говорити про членство в НАТО, а фінська прем’єрка навіть зазначила це в своїй новорічній промові.

Ердоган, який отримав від Путіна принизливу відмову в мирному посередництві, теж не страждає на забудькуватість. Як і НАТО, яке явно не зрозуміло російських “заборон”. Традиційно лояльні до Кремля французькі та німецькі політики вже не поспішають вигороджувати Москву.

Таким чином, якщо зараз хтось розповідає вам про міць Росії, навіть намагаючись при цьому демонструвати експертну неупередженість, знайте, що ця особа просуває російські наративи в рамках скоординованої інформаційної кампанії.

Наступний рік точно не буде простим для нас, проте, для Росії він буде значно гіршим.

Цьогоріч Путін остаточно налаштував проти себе весь світ, тож відповідь не забариться.

Нагадаємо, що недавно Володимир Путін поставив перед Заходом ультиматум щодо розширення НАТО на Схід, зокрема в Україну. Глава Кремля робить все, щоб тримати суспільство під контролем.

З Росії це видно як безумовно військовий рух на тій території, яка пам’ятає війну. Історична пам’ять про війну залишається. Будь-які військові маневри сприймаються як частина загрози війни.

Наскільки ця загроза реальна, щоб війна перейшла в безпосередні військові дії? Ситуація доволі складна. Вона є більше політичною, ніж тільки мілітаристською. Цю ситуацію можна сприймати як усвідомлену планову, добре підготовлену спробу Володимира Путіна досягнути перегляду геополітичних принципів світу.

Фактично це спроба повернутися в Ялту – коли очільники великих держав вже розуміли, що Німеччину повалять, обговорювали поділ сфер впливу в Європі і світі.

Ситуація дуже схожа на ту, яка була у післявоєнний період, коли світ розділився на 2 табори:

  • умовно капіталістичний;
  • умовно соціалістичний.

Лінія розмежування в основному пішла Європою, коли були країни, підконтрольні Радянському Союзу і умовно Заходу. Путін хоче відтворити цей післявоєнний поділ світу і отримати підтвердження готовності Заходу віддати під вплив Росії держави.