За її словами, як альтернатива дитячим будинкам існує практика патронатних служб, передає Корупція.Інфо
Виконуюча обов'язки міністра охорони здоров'я Уляна Супрун закликала українців брати приклад з Європи та не боятися всиновлювати дітей. Про це вона написала на своїй сторінці в Facebook. Уляна підкреслила, що діти мають рости в сім’ях, адже навіть зразковий інтернатний заклад не надасть дитині кращі умови, ніж сім'я. Вона повідомила, що підвідомче їй міністерство разом з іншими міністерствами працює, щоби діти, які зараз живуть в інтернатах, були влаштовані в хороші сім’ї або ж могли рости в умовах, наближених до сімейних.
"В жодному разі не йдеться про закриття інтернатних закладів. Натомість треба подумати, чи справді вони – найкращий шлях допомогти дітям, які змушені зростати без родини", – говорить Супрун
За її словами, з усіх дітей, що живуть у інтернатних закладах в Україні, тільки 8% мають статус дітей-сиріт. У решти є мама або тато, або обидва з батьків, які опинилися в скрутному становищі та не можуть виховувати дитину. Вони утворювалися, щоб підтримати дітей, які втратили батьків через війну, епідемію чи голод.
"Проте сьогодні існує набагато краща модель підтримки дітей, тому весь цивілізований світ відмовився або відмовляється від дитячих будинків через з негативний вплив такого виховання на психічний і фізіологічний розвиток дитини", – говорить в. о. міністра.
Уляна додала, що у США відійшли від такої практики на початку ХХ століття.
"У Великій Британії – після закінчення Другої світової війни. Сьогодні у британців, а також у Норвегії та Ісландії, новонароджених дітей та дітей віком до трьох років взагалі не влаштовують у виховні заклади. Успішним є також приклад Молдови. З 2007 року держава фокусується на підтримці біологічних та прийомних батьків. Це допомогло зменшити на 70% кількість дітей у закладах інституційного догляду", – розповіла Супрун.
Також в. о. міністра стверджує, що як альтернатива дитячим будинкам існує практика патронатних служб – коли дитину віддають у родину або заклад, де вона перебуває тимчасово і нею опікуються спеціально навчені люди.
"Це перехідний період перед підготовкою передання дитини родині, яка нею опікуватиметься. Немає такого в розвинених країнах, щоб дитина жила в інтернатному закладі до повноліття", – підсумувала Уляна.