Глава Мінфіну Сергій Марченко назвав причину збільшення на 40% витрат на утримання Офісу президента в проекті держбюджету на 2021 рік. На такий крок пішли через диспропорції в заробітних платах, передає Укрінформ.

“Ми як Міністерство фінансів, вважаючи бюджет, бачимо диспропорцію в заробітних платах в різних міністерствах, Офісі президента, апараті Верховної Ради, секретаріаті Кабміну. ​​Якщо ми вирішили збільшити заробітну плату на Офіс президента, це рішення було прийнято, тому що ми бачили диспропорцію. Це не якась політична історія, це 500 осіб, які працюють. те, що розганяється яка “зрада”, для цього немає підстав “, – заявив Марченко.

Забезпечення діяльності глави держави та Офісу президента в проекті бюджету на 2021 рік вона збільшилася майже на 40% і буде коштувати бюджету 1 млрд 269,1 тис грн.

У свою чергу голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від «Слуги народу» Данило Гетманцев наголосив, що збільшення витрат на Банкову та уряд відбувається на тлі зменшення їх, зокрема, на Пенсійний фонд.

«Пояснень також вимагає «притча во язицех» – збільшення витрат на Офіс президента і Кабінет міністрів… Ми будемо скорочувати витрати, як сказав глава Офісу, чи ні?», – заявив нардеп.

Як вже відомо, утримання президента і його Офісу здорожчає для українських платників податків наступного року на 39,4% у порівнянні з поточним роком (понад 909 млн). Наступного року видатки з бюджету на обслуговування діяльності президента і Офісу президента складуть 1,227 млрд гривень.

Разом з тим очільник фінансового комітету вважає, що в цілому, бюджет є «компромісом між правими і лівими, популістами і прагматиками, між фантазією і реальністю, з явним перегином в бік останньої».

«Погіршення епідситуації і можливе введення локдауну негативно впливають на економічні перспективи і підсилюють ризики для виконання бюджету наступного року. У цьому контексті, зменшення дефіциту бюджету і нехай невелике, але зменшення витрат – це крок у правильному напрямку», – вважає Гетманцев.

Разом з тим він нагадав, що уряд зробив «непопулярні кроки» – часткового переніс терміни підвищення мінімальної зарплати, і зберіг консервативні показники мінімальних соціальних стандартів – прожиткового мінімуму і мінімальної пенсії.

«Мені, звичайно, хотілося б, щоб бюджет до другого читання більше відповідав на виклики, з якими Україна заходить у 2021 рік. Щоб з одного боку в ньому відбилися наші амбітні плани щодо детінізації і це відображалося в збільшенні дохідної частини бюджету вже в 2021-му , а не колись через 10 років, як того вимагають противники детінізації в цілому і фіскалізації зокрема. З іншого боку, хотілося б, щоб у видатковій частині бюджету було більше фінансування медицини і хоча б точкових ініціатив по відновленню економічного зростання (ЕКА, інструменти підтримки обробної промисловості і таке інше), які можна профінансувати за рахунок скорочення важливих, але менш пріоритетних програм в культурі, спорті тощо (які можуть і почекати), а також за рахунок більшого скорочення витрат на утримання органів влади», – резюмував Гетманцев.