Нова стратегія зовнішньополітичної діяльності України, затверджена на засіданні Ради національної безпеки й оборони вчора, 30 липня, містить чіткі критерії роботи для профільних відомств, а також Офісу Президента.
Як повідомляє Укрінформ з посиланням на телеканал “Дом”, про це розповів політолог Володимир Фесенко.
У стратегії вчергове закріплено курс України на вступ до НАТО та Європейського Союзу (ЄС). Ці самі положення відображені в Конституції України.
“Це трошки різний формат документів. У Конституції закріплені базові цілі. Це вже визначення на рівні вищого законодавчого забезпечення зовнішньої політики. Змінити це дуже складно, водночас треба знайти понад 300 голосів у Верховній Раді. Що стосується стратегії, то це, ймовірно, документ, який повинен бути робочим, який повинен визначати чіткі орієнтири насамперед для Міністерства закордонних справ, для Офісу Президента й усіх, хто дотичний до зовнішньополітичної діяльності”, — пояснив Фесенко.
На думку політолога, нова стратегія — це також документ, за яким повинні оцінювати діяльність зовнішньополітичних відомств країни.
“Наприклад, якщо поставлена пріоритетом робота над залученням інвестицій, значить, кожне посольство має постійно цим опікуватися. І оцінка роботи посольства повинна відбуватися за цим показником. Тому це важливіший документ з погляду оцінки роботи Міністерства закордонних справ, оцінки роботи посольства, всіх установ, пов’язаних із зовнішньою політикою”, — уточнив Фесенко.
Як повідомлялося, 30 липня в Краматорську відбулося перше виїзне засідання Ради національної безпеки й оборони України. На засіданні затвердили стратегію зовнішньої політики України, яка містить 254 пункти. Загалом стратегія містить 6 пріоритетних напрямів зовнішньої політики:
“254 пункти в Стратегії, дуже об’ємний документ, але його зміст можна систематизувати за трьома основними тезами: Україна – активний учасник міжнародної політики, Україна формує безпекову архітектуру для себе, регіону та світу, і третє – це країна нових економічних можливостей. Це три принципи, три підходи, що будуть закладені в кожен крок, який ми здійснюватимемо на зовнішній арені”, – резюмував Дмитро Кулеба.
Рада нацбезпеки і оборони також ухвалила рішення про заходи з нейтралізації загроз в енергетичній сфері. Як заявив секретар РНБО, в цій галузі спостерігаються вкрай небезпечні тенденції, зокрема є ознаки монополізації на ринку розподілу газу.
“У разі необхідності, якщо виникатиме загроза національній безпеці, ми розглядаємо питання запровадження тимчасових адміністрацій”, – зауважив Олексій Данілов.
Крім того, Президент України поставив завдання, щоб у жодному разі не підвищувалися тарифи на електроенергію для вразливих верств населення. А також, щоб всі кордони України мають відповідати вимогам.
Також Фесенко зазначив, що у Володимира Зеленського “досить жорсткі вимоги до кадрової політики”, сформовані на підставі принципів ефективності роботи конкретних керівників.
“І він якщо бачить, що якийсь керівник не справляється зі своїми обов’язками, він особливо не делікатничає. Він змінює цю людину. Якщо він бачить, що ситуація більш складна, то може дати випробувальний термін. Він не змінює просто так, не тасує кадри щомісяця. Він дає певний час. Тому ефективність, пошук більш ефективних кадрів — це базовий принцип”, — сказав Фесенко.
За словами експерта, Президент прагне вибудувати роботу силових структур з погляду продуктивної командної роботи.
“Ось тут ще один важливий принцип — командність. Для Зеленського дуже важлива командність. Він до цього звик на попередній роботі й це дуже добре працює зараз. Якщо він бачить, що якийсь керівник або керівники не забезпечують цієї командності, надто захоплюються особистими конфліктами — він розрулює цю ситуацію. Він знімає джерела конфлікту. Повинна бути синергія”, — резюмував Фесенко.
