У своїй великій статті Міністр закордонних справ України стверджує, що на саміті НАТО в Вільнюсі важливо вирішити питання щодо перспектив вступу України до Альянсу, оскільки “Києву потрібен Альянс, а Альянсу потрібен Київ”.

За словами Дмитра Кулеби, приєднання Фінляндії до НАТО викликало “зсув тектонічних плит європейської безпеки”, і цей процес не завершиться, поки Україна не стане членом Альянсу.

Нагадаємо, 4 квітня Фінляндія стала 31-м учасником НАТО і це кардинально міняє безпекову ситуацію в Північній Європі та регіоні Балтійського моря.

Цього не можна було уявити ще два роки тому – через тривалу незгоду фінського суспільства на такий крок. Проте зараз кількість прибічників вступу до НАТО у Фінляндії перевищує 80% і причина тому одна – повномасштабне російське вторгнення в Україну.

Кулеба акцентував, що з повномасштабним нападом Росії на Україну Путін почав руйнувати безпековий порядок у Європі, який сформувався після Другої світової війни, тому ставки вкрай високі не лише для України – від розв’язки у війні залежить мир і стабільність у Європі у майбутньому. 

“Для цього потрібно визнати неминуче: Україна вступить до НАТО і це станеться радше швидше, ніж пізніше. Альянсу час облишити пошук виправдань та розпочати процес, який завершиться вступом України. Це продемонструє Путіну, що він уже зазнав невдачі, і змусить його вгамувати амбіції”, – аргументує глава МЗС.

За словами Кулеби, Україна вже продемонструвала свою готовність до членства в НАТО шляхом захисту своїх інтересів та буде важливим союзником Альянсу. Міністр закордонних справ закликав членів НАТО позбавитися невизначеності щодо вступу України до Альянсу.

Кулеба висловив думку, що необхідно мати чітке письмове зобов’язання від союзників, яке визначить шлях до вступу України в НАТО.

На його думку, саме відсутність визначеності після Бухарестського саміту 2008 року стала “найкращим союзником для Путіна”. 

Він відкинув найпоширеніший аргумент проти прийняття України до Альянсу про те, що зміна позаблокового статусу України може “спровокувати Москву”.

Кулеба нагадав, що на момент, коли Росія окупувала Крим і почала гібридну агресію на Донбасі, Україна була позаблоковою державою. Так само тоді, коли Путін пішов на повномасштабне вторгнення, НАТО ще не давав Україні осяжних перспектив вступу. Врешті, він наводить як приклад вступ до Альянсу Фінляндії – реакцією Росії на подовження кордону з НАТО на 1300 км стало лише применшення важливості її вступу загалом. 

За його словами, несуттєвий аргумент і про відсутність єдності в Альянсі щодо прийняття України. Як приклад він наводить рішення ЄС про статус кандидата для України, що на початку шляху також виглядало малоймовірним. 

“Російська агресія проти України вже надала Альянсу нової сили і нового raison d’être (сенсу існування, значущості – прим. ред.). Подолавши розбіжності з союзниками, до НАТО приєдналася Фінляндія. Швеція теж пройде цей шлях, а згодом його може пройти і Україна. Це лише питання політичної волі… Час облишити виправдання і нарешті визнати, що немає альтернативи повноправному членству України, якщо метою НАТО є гарантування безпеки євроатлантичної спільноти… Якщо залишити Україну вразливою, це призведе лише до подальшої нестабільності та російської агресії”, – наголошує він. 

Кулеба закликає на НАТО ухвалити політичне рішення, яке або визначить графік вступу України безпосередньо на саміті у Вільнюсі, або зобов’яже представити його до кінця 2023 року.