У неділю 15 листопада львів’яни матимуть останній шанс обрати собі міського голову на найближчі чотири роки. Обидва претенденти на крісло мера у Львові – сильні та непересічні особистості. На думку експертів, результат волевиявлення громадян цього разу неможливо передбачити, а претенденти роблять усе можливе і неможливе, аби львів’яни вибрали саме їх.
Кошулинський
Вихід у другий тур Руслана Кошулинського – чи не найбільша несподіванка для соціологів, які «малювали» йому значно менші відсотки. Не так сталось, як гадалось.
Руслан Кошулинський вийшов у другий тур зі значним відривом, набравши майже 13% голосів виборців. Для «Свободи», яка за результатами місцевих виборів втратила свою більшість у міській раді, Кошулинський став останнім шансом не втратити свого впливу на Львів остаточно.
«Свободу» не спинити?
Для Кошулинського велику роль відіграє ідеологія його партії – він людина радикальна і громадяни, які прагнуть таких радикальних змін, можуть консолідуватись і навіть не симпатизуючи Кошулинському, проголосувати за нього як за єдину альтернативу сьогодняшній львівській владі.
«Щодо Кошулинського: дуже важливим моментом є ідеологія. Зрозуміло, що і «Самопоміч», і «Свобода» брали фінансування від різних осіб, але справа у залежності від цих джерел. Тут основне питання до Кошулинського. Ідеологічно він зі «Свободою», але залежати від конкретних інтересів керівників цієї партії не хоче. Якщо йому це вдасться – то це його перевага», – переконаний політолог Петро Жук.
Постмайданні вибори показали, що «Свобода» явно втратила свої позиції в Західній Україні, розчарований у «Свободі» виборець не може не асоціювати кандидата Кошулинського з партією, яка його висуває, як би не намагався «свободівець» відмежуватись від негативних сторін діяльності своєї політичної сили.
Останні скандали у «Свободі» не грають у плюс для Кошулинського, навіть такий ніби-то побутовий, але достатньо «розкручений» у медіа скандал зі Ігорем Мірошниченком та його екс-дружиною.
На негатив гратиме і довге перебування (хоча й достатньо формальне) «Свободи» при владі у Львові, цю ситуацію партія використала не найкращим чином, і значна частина львів’ян саме «свободівців» вважають відповідальними за усі провали останньої каденції міськради.
«Кошулинський – радикальна і тверда людина. Діяльність «Свободи» для багатьох може бути несприйнятлива, і зараз велика кількість людей і керується цим. Мовляв, Кошулинський позитивний, але Свобода» має свої мінуси. Зараз стоїть питання: що переважить?», – каже політолог Петро Жук.
Консолідований електорат
Кажучи про електорат Кошулинського, не варто забувати і тих, хто голосуватиме не стільки за «свободівця», скільки проти Андрія Садового. Якщо радикальна частина виборців об’єднається та прийде на вибори, то результат голосування може бути неочікуваним, вважають політологи.
«У Львові є третина, а може і більше людей, які не задоволені діяльністю міського голови і вони підтримують зміни в місті і зміни керівника. Відповідно від них Руслан Кошулинський отримає «так». І ті люди, які настроєні проти Андрія Садового, – мобілізовані – у них значно вища готовність прийти на вибори, аніж у тих, хто задоволений ситуацією у місті, мовляв, навіщо йти на вибори, якщо все влаштовує. Садовий і так переможе – і це все може розхолодити виборців іти на виборчі дільниці», – каже директор «Рейтингу» Олексій Антипович.
Таким чином, вважає експерт, Руслан Кошулинський отримує достатньо непоганий важель – його виборці, попри всю соціологію, можуть масово прийти на дільниці і опинитися там у більшості, – відтак результати голосування можуть бути дуже навіть несподіваними.
Окрім того, радикально налаштований електорат є не лише у «Свободи» – є ще прихильники «Правого сектору», (до 10% львів’ян, згідно досліджень «Рейтингу») Радикальної партії, опозиційної до влади «Батьківщини», УКРОПу. Ці виборці скоріш проголосують за Кошулинського, аніж за Садового.
Навички керівника
Руслан Кошулинський працював віце-спікером у Верховній Раді, а отже має досвід прийняття рішень на найвищому рівні. На переконання експертів, управляти містом Кошулинський зміг би, та тут питання в іншому: чи готова більшість львів’ян бачити когось іншого на посаді мера, окрім Андрія Садового?
«Людям зараз важко усвідомити Кошулинського на посаді мера і їм важко відкинути свої ілюзії щодо Садового», – каже політолог Петро Жук.
Бравий воїн
Головною віссю політичної агітації та передвиборчої агітації Руслана Кошулинського була його причетність до бойових дій на Сході та значна роль на Євромайдані.
«Перевагою можуть бути бійцівські якості Кошулинського, його участь в АТО і те, що він захищав державу на Сході», – каже Олексій Антипович.
У своєму інтерв’ю газеті «Ратуша» Руслан Кошулинський заявив, що у разі обрання його мером Львова він одразу ж напише заяву на ім’я міністра оборони про дострокову мобілізацію.
У той самий час з’являються прихильники думки, що заслуги Кошулинського в АТО не мають особливого стосунку до місцевих виборів, мовляв спекуляції на темі війни не прикрашають ні самого кандидата, ні його партію.
Інформаційна підтримка
Руслан Кошулинський як представник «Свободи» має стосунок до інформаційного агентства та радіо «Вголос», яке намагається хоч якось компенсувати у своїх матеріалах той негатив стосовно «Свободи», який з’являється в інших виданнях.
«Брудні» гроші
Про можливі стосунки Кошулинського, як одного з очільників «Свободи», з Ігорем Кривецьким (Пупс) та Володимиром Дідухом (Вова Морда) мова йде не лише у «чорнусі» «Самопомочі».
Про фінансування «Свободи» відверто розповів сам Дідух, мовляв, фінансував доти, доки «Свобода» не втратила совість і не почала брати гроші від усіх, у тому числі від людей Януковича. Цей факт неабияк псує репутацію «Свободи», а таким чином і усіх, хто входить до її лав.
"Виборчі маршрутки" Кошулинського
У львівській маршрутці №41 з’явилася політична реклама кандидата на посаду міського голови Львова Руслана Кошулинського, попри те, що політична агітація у громадському транспорті заборонена.
Як розповіла юрист громадянської мережі ОПОРА у Львові Наталя Радиш, розвішувати політичну рекламу у громадському транспорті заборонено. За це у виборчому законодавстві передбачена адміністративна відповідальність.
Видання також зазначає, що наразі не вдалося отримати коментар з цього приводу ні у Руслана Кошулинського, ні у представників компанії-перевізника "Фіакр Львів", яка обслуговує маршрут №41.
Колишнім власником компанії "Фіакр Львів" є Євген Білінський – депутат Львівської міськради від ВО "Свобода", який продав фірму у квітні 2013 року.
Андрій Садовий
Андрій Садовий – чинним міський голова Львова, який, пробувши на посаді дві каденції, просить у львів’ян дати йому третій шанс.
«Я прошу громаду взяти мене на роботу на ще один термін. Я даю слово працювати чесно та відповідально», – просив А. Садовий під час Національних дебатів у Львові.
Досвід і бізнес
Чи заслуговує ця людина третього терміну у місті? Безперечно можна визнати одне: за вісім років у кріслі мера Андрій Садовий доклав немало зусиль для створення міфу про успішного господарника, і цей міф зручно вклався у голови значної частини львів’ян.
При цьому, на думку політолога Петра Жука, Андрій Садовий – типовий бізнесмен. Тому управління містом для нього – це щось на кшталт керування великою корпорацією.
«Садовий – бізнесмен. Завдання бізнесмена – гроші мають приносити гроші. Так він мислить, так він діє, так він працює», – вважає політолог.
В залежності від того, що очікують від нового мера львів’яни, вони можуть вважати бізнесову «жилку» Садового як мінусом, так і плюсом, мовляв, з ним завжди можна домовитись.
«У нас країною керує бізнесмен, так що слабкі сторони можуть бути сильними, а сильні-слабкими. У теперішній ситуації – це об’єктивно слабка сторона, але може бути і його сильною стороною, бо люди не розуміють поки що, що керувати мають політики. Якщо мером знову оберуть Андрія Садового, то буде зростати тиск на малий та середній бізнес. Реально у Львові нема що забирати: земельні ділянки уже всі забудовані. Тепер будуть тиснути, щоб для мера була його «доля» від тих, які не мають куди відступати, для тих, хто не має можливості з кимось ділитись», – каже Петро Жук.
Європейськість
Однією з сильних сторін Андрія Садового є постійне декламування європейських цінностей. Садовий позиціонує себе як європейський мер: він розвиває туризм, запрошує гостей, відкриває Львів «для всіх». Під час Євромайдану європейськість Садового вийшла за межі Львова: йому почали пророкувати майбутнє президенство, від якого наразі Садовий відхрещується.
Християнські цінності
На думку багатьох політологів, Андрій Садовий виграє ще й на тому, що вміло позиціонує себе прихильником християнських цінностей. За його власними словами, Львів – це одне з найбільш християнських міст в Україні. Таким чином основний електорат – люди християнської віри, тому постійне повторювання мантр на кшталт «ми християни» має вплив на найбільш релігійну частину львівського виборця.
При цьому багато хто звинувачує Садового у спекуляції на християнських цінностях, стверджуючи, що у своїй діяльності львівський мер базується далеко не на християнській моралі.
Неприємного осаду до «прохристиянського» іміджу Садового додали дві недавні історії: звинувачення у перешкоджанні будівництва пам’ятника Андрею Шептицькому та звільнення керівника управління культури Ірини Магдиш через її заяви про те, що роль церкви у житті «спальних» районів Львова – це єдина розвага для містян. Хотів Андрій Садовий того чи ні, але у цій ситуації Ірина Магдиш знайшла однодумців і їх було не мало.
Інформування та чорний піар
Ніхто не зможе посперечатись з твердженням, що Садовий – людина медійності, піару. Команда Андрія Садового плідно працює над тим, щоб у львів’ян в жодному разі не похитнулось позитивне уявлення про очільника міста.
«У Андрія Садового – прекрасне вміння гарно подати зроблені справи і переваги», – вважає політолог та директор соціологічного центру «Рейтинг» Олексій Антипович.
Андрію Садовому через власну дружину належить медіа холдинг ТРК «Люкс» (76,8% його акцій), таким чином мер міста щоденно у підконтрольних йому ЗМІ (Радіо Люкс, Zaxid.net, Телеканал 24, Радіо 24) проводить масовану піар-кампанію.
«Садовий – піарник, він вважає, що язиком і інформацією можна будь-яку громадську думку створити», – каже політолог Петро Жук.
Під час передвиборчої кампанії Андрій Садовий і Ко всіляко користується своїми медіа та партійною пресою «Самопомочі», аби зіпсувати репутацію свого конкурента. До прикладу, у газеті «Самопомочі» цілу сторінку зайняла відверто «чорна» інформація про Руслана Кошулинського, де згадуються його зв’язки з так званим Вовою Мордою, окрім того Руслана Кошулинського порівнюють зі скандальними «свободівцями» на кшталт Ірини Фаріон, якій «пророкують» керувати культурою міста у разі перемоги кандидата від «Свободи».
«Нечисті» зв’язки
Серед сумнівних зв’язків Андрію Садовому найчастіше закидають його стосунки з президентом-втікачем Януковичем та ймовірну співпрацю з олігархом Ігорем Коломойським.
До слова, про фінансування групою Коломойського «Приват» «Самопомочі» чи не найперше розповів сьогоднішній лідер новоспеченої партії «УКРОП» Геннадій Корбан.
«В минулому були якісь одномоментні інтереси. Тимошенко зверталася за допомогою і інші політики відомі… Садовий, наприклад, звертався по допомогу », – зізнався Корбан.
Корупційні скандали
Діяльність Садового на посаді львівського міського голови супроводжується шлейфом корупційних скандалів, які регулярно виплескуються на сторінки львівських ЗМІ.
Наведемо лише деякі з них: приватизація за заниженою ціною готелю «Львів» та універмагу «На Ринку» ( в останньому випадку об’єкт дістався бізнес-партнеру Садового, а занижену оцінку майна провів близький родич львівського мера), афера із закупівлею вживаних трамвайних вагонів за кордоном, внаслідок якої чиновники Садового «нагріли» міський бюджет на 2 млн грн., і чи не найскандальнішу аферу, пов’язану з будівництвом «Арени Львів» напередодні Євро-2012.
Нагадаємо, що внаслідок цієї оборудки з бюджету Львова «здиміло» понад 24 млн грн. До слова, нещодавно розслідування цієї афери знову поновлене. І його результати можуть виявитися не надто приємними для Андрія Садового.
Джерело: Еспресо, Громадська, ПолітРада, Львіський портал