Російські загарбники продовжують “промацувати” українську оборону, завдаючи постійно авіанальотів та артилерійських ударів. Тож сама ситуація на Ізюмському напрямку наразі напружена

Про це розповів військовий експерт Петро Черник в одному з інтерв’ю.Також він повідомив, що наразі у окупантів немає повноцінних сил для організації великих оперативних проривних наступів. 

Тримання в постійній напрузі є логічним для усієї лінії розмежування, яка є доволі великою – понад 1000 кілометрів, – зазначив військовий експерт.

Ймовірно, росіяни хочуть відвернути увагу від стягування техніки на Херсонський напрямок.

“Є східна воєнна мудрість: “Війна – це шлях обману”. Прихована концентрація військ на одному напряму і, навпаки, показова на іншому – основа основ оперативного мистецтва”, – сказав Черник.

До того ж, Петро Черник вважає, що більш стратегічним для окупантів мав би залишатися східний плацдарм – Донеччина.

“На початку війни вони оголосили визнання псевдореспублік в ОРДЛО, і вихід на адмінкордони є логічним”, – зауважив військовий експерт. Однак як складатиметься ситуація у кожній точці фронту – спрогнозувати складно.

Війна маневрова, війна дуже активна, тональність вогневих уражень висока, і навіть звичайний феномен везіння ніхто не скасовував, – підсумував Черник.

Варто додати й те, що раніше військовий експерт Олександр Мусієнко зауважив, що плани загарбників на Ізюмському напрямку повністю провалилися.

Експерт підкреслив, що в кремлі великі надії покладали саме на Ізюмський напрямок, адже там була велика кількість військ, в тому числі елітні підрозділи, які мали вийти до Слов’янська та Краматорська з півночі.

Певний темп розвивали російські сили в травні – на початку червня. Ці плани були зірвані. Перше – через героїчний опір українських сил, які не дали реалізувати найгірші сценарії. Друге – у зв’язку з цим опором і у зв’язку з тим, що не надходило фактично доукомплектування до російських сил, вони почали зазнавати деморалізації, почали з’являтися випадки дезертирства і не тільки, – зазначив аналітик.

Також з його слів стало відомо, що після безуспішних спроб наступу на Слов’янськ окупанти вирішили частиною військ утримувати рубежі, які є на цьому напрямку, щоб переорієнтуватися на Південь.

“Українські сили на Півдні почали тиснути й, звичайно ж, ось цей контингент, який був під Ізюмом, він пішов на підсилення на Південь – на Запорізький і Херсонський напрямки. Це відкрило певні перспективи для українських Збройних сил”, – зазначив Мусієнко.

До того ж, як каже експерт, про успіхи ЗСУ на цьому напрямку свідчить те, що окупантів вибили з Богородичного, звідки вони планували розвивати наступ, а також що українські військові взяли під контроль панівні висоти навколо Святогірська. Така ж ситуація склалася поблизу Долини та Райгородка.

“До Долини українські сили шматок за шматком вигризають українську землю і зупинили їх просування. На сході – поблизу Райгородка вони зупинені по річці, вони не можуть просуватися там. Це дещо убезпечує цей напрямок”, – вважає Мусієнко.

Крім того, як підкреслив аналітик, російські сили почали наступальні дії за двома напрямками в районі Сіверська і посилились на Авдіївському напрямку, щоб не давати українським силам оборони розвивати успіх на Ізюмському напрямку. Тим самим росіяни показують, що це їхнє вразливе місце.

Можливо зараз не йде про те, щоб повністю розгромити Ізюмське угруповання військ, але що можна констатувати, що кільце навколо Слов’янська по суходолу розтискається… Витіснення Ізюмського угруповування – це невідворотний процес, – підсумував раніше Мусієнко.