Українці, які просять допомоги у держави для ремонту своїх домівок, а також органи місцевої влади і забудовники зобов'язані за власний рахунок провести енергоаудит. 

Отриману інформацію відобразять у сертифікаті енергетичної ефективності. Купуючи житло або оформлюючи договір оренди, можна буде одразу дізнатися, скільки коштуватиме утримання приміщення. Такі правила прописані в законі "Про енергетичну ефективність будівель", який набуде чинності 22 липня 2018 року.

Коли, кому і навіщо доведеться проходити енергоаудити в Україні.

Енергоефективність у кожну оселю

В Україні абсолютну більшість будинків необхідно утеплювати і ремонтувати. Більшість "хрущовок" не відповідають жодним нормам втрати тепла, а деякі з них дешевше знести, ніж модернізувати. За різними оцінками від 40 до 70% тепла "втрачається" по дорозі від котельні до багатоповерхового будинку. Частина не доходить через неутеплені труби, решта "зникає" в будинках.

Популярне: Погрожував, що розповість усе в школі: 76-річний чоловік два роки ґвалтував дитину

Будь-яке лікування починається із встановлення діагнозу. І будинкам такий "діагноз" може поставити енергоаудитор. Він має вивчити документацію, визначити "слабкі точки" будинку, підрахувати, скільки тепла втрачається через неутеплені стіни, дах, підвал, двері і вікна. Основна мета такого аудиту – отримати інформацію про стан будинку і визначити, у що краще інвестувати гроші. Якщо без допомоги фахівця самому викликати робітників і, наприклад, обшити багатоповерхівку утеплювачем, можна лише нашкодити. Якщо неправильно розрахувати ширину утеплювача, може зміститися точка роси, у квартирах з'явиться цвіль. Крім того, необхідно окремо розрахувати, як утеплювати фундамент, дах і який матеріал буде ефективніший.

У першій редакції законопроекту "Про енергетичну ефективність будівель" передбачалося, що енергоаудит повинні будуть провести в кожному житловому будинку. Однак до другого читання цю норму прибрали. Головна причина – в такому випадку всім українцям довелося б із власної кишені оплачувати роботу аудитора (від 50 до 100 грн із квартири). Крім того, якщо результати аудиту не планують використовувати для термомодернізації будинку, проводити його немає сенсу.

У прийнятому законі цю норму змінили, проводити аудити й оформляти сертифікати енергоефективності повинні: новобудови, будинки із загальною опалювальною площею від 250 кв.м, у яких знаходяться органи влади, житлові будинки, які беруть участь у державних програмах підтримки енергоефективності. Всі інші можуть робити це за бажанням.
 
Водночас новобудови тепер до переліку обов'язкової проектної документації мають включати і сертифікат енергоефективності, пояснює ріелтор Максим Бабуряк. Це дозволить на етапі купівлі квартири визначити, наскільки якісно девелопер підійшов до підбору матеріалів. Чим менший рівень енергоефективності, тим більше доведеться платити за опалення в такому будинку.

"Реклама будівель, що мають енергетичний сертифікат, з метою їхнього продажу або найму (оренди) повинна містити показник енергетичної ефективності, зазначений у відповідному сертифікаті", – йдеться у документі.

Якщо ж виявиться, що характеристики готового будинку не відповідають класу енергоефективності, яка вказується у проектній документації, будь-який власник квартири в такому будинку має право вимагати від забудовника провести термомодернізацію і покращити характеристики будинку.

Як вибрати енергоефективний будинок

Клас енергоефективності демонструє можливі втрати тепла. Наприклад, клас А (зустрічається вкрай рідко) означає, що платити за тепло в такому будинку можна буде як мінімум на 51% менше, ніж передбачено нормою. Клас В – економія від 10 до 50%, клас С – від 5% економії до 9% втрат (споживання більше норми), клас D – до 75% втрат, клас Е – до 76% втрат. Більшість українських багатоповерхівок втрачають близько 30-40% тепла, тобто мають клас енергоефективності D.

Українці, які обирають будинок перших двох класів, можуть розраховувати на невисокі платежі за опалення. Так, у неенергоеффективному будинку опалення одного квадратного метра може коштувати 30 грн, тоді як в утеплених будинках платять за тепло не більше 10 грн за опалення квадрата. Відповідно, суми у платіжках можуть відрізнятися у 3 і більше разів.

"У разі укладення договорів купівлі-продажу, найму (оренди) будівлі, житлового або нежитлового приміщення будівлі продавець або орендодавець на вимогу потенційного покупця або наймача (орендаря) має надати інформацію про енергетичний сертифікат будівлі", – йдеться у законі. Таким чином, будь-який українець, купуючи квартиру в новобудові або ж орендуючи офіс, має право дізнатися, скільки коштуватиме експлуатація такого приміщення і які є проблеми.