Комісія Україна-НАТО розпочне засідання о 12:00 за київським часом.
Перед переговорами представників НАТО із Росією у Брюсселі 10 січня відбудеться засідання Комісії Україна-НАТО, на якому буть присутні генсек Альянсу та очільник українського МЗС.
Про це йдеться у повідомленні на сайті Альянсу.
“У понеділок, 10 січня 2022 року, генеральний секретар НАТО пан Єнс Столтенберг прийматиме міністра закордонних справ України пана Дмитра Кулебу”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що також у штаб-квартирі Альянсу відбудеться спільна пресконференція Столтенберга і Кулеби. Вона розпочнеться об 11:45 за київським часом. А сама Комісія Україна-НАТО розпочне засідання о 12:00 за київським часом.
Про засідання 10 січня також проінформував і Дмитро Кулеба. “Жодних рішень про Україну без України. 10 січня буду в Брюсселі на засіданні Комісії Україна-НАТО. Це частина масштабних дипломатичних зусиль зі стримування російської агресії”, – написав він 5 січня у своєму Twitter.
Слід зауважити, що це засідання відбудеться за два дні до переговорів представників НАТО та Росії, які заплановані на 12 січня і де будуть обговорювати ситуацію довкола України.
Варто зазначити також, у країнах Європейського Союзу на даний момент не вдається погодити довгостроковий план взаємодії з НАТО. Причиною цього є внутрішні розбіжності щодо власної політики безпеки блоку.
Ще одним фактором уповільнення називають розбіжності у поглядах на те, як поводитися з Росією. Про це повідомляє міжнародна ділова газета Financial Times, посилаючись на інформацію міністра однієї з країн Євросоюзу.
“Наразі – це не теоретичне завдання, але реальна загроза. У нинішній ситуації зволікання демонструє розбіжності в союзі і робить нас менш здатними реагувати на Росію як єдине ціле”, – розповіло джерело, за повідомленнями Обозреватель.
Москва, яка зосередила понад 100 000 військовослужбовців біля кордону з Україною, опублікувала список вимог безпеки для Заходу та пригрозила військовими діями, якщо вони будуть проігноровані. До них належать НАТО та США, які не пропонують членства Україні та обмежують розгортання трансатлантичного альянсу в країнах ЄС, близьких до Росії.
Хоча на Брюссель не звертають уваги, деякі держави-члени натомість прагнуть двосторонніх контактів з Росією. Німеччина та Франція активізували дипломатичні зусилля: цього тижня новий радник канцлера Німеччини Олафа Шольца із зовнішньої політики Єнс Плетнер та його французький колега Еммануель Бонн вирушили до Москви для переговорів із високопоставленими російськими чиновниками. Цього тижня вони також зустрінуться із українськими офіційними особами.
Але на тлі розбіжностей у ЄС прем’єр-міністр Італії Маріо Драгі визнав минулого місяця, що Європа має мало способів стримати дії Росії проти України.
Заява НАТО-ЄС, яка готується генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляйєн і президентом Європейської ради Чарльзом Мішелем, була оголошена офіційними особами обох організацій як незаперечне оновлення попередніх документів, що були підписані в 2012 році.
У той час, як більшість країн-членів просили узгодити та підписати декларацію про співпрацю НАТО минулого року, остаточний проєкт має бути поширений лише цього місяця. А підписана декларація може бути у березні.
Виправдовуючи повільніші темпи розробки, джерело видання повідомило, що президент Євроради повинен представляти думки всіх держав-членів, у тому числі тих, які не є членами НАТО, таких як Австрія та Кіпр.