В уряді кажуть, що зростання доходів випередить рівень інфляції, а економісти з заявами чиновників не згодні.
Днями президент України Петро Порошенко підписав указ про підвищення мінімальної зарплати і пенсії в грудні до 1600 і 1274 гривень відповідно. В результаті соціальні стандарти за підсумками року збільшаться на 16%, в той же час рівень інфляції, як планують в Кабміні, досягне 12%. Сайт "Сегодня.ua" з'ясовував, для кого і як зміняться доходи в цьому році.
Наскільки і коли виростуть доходи
Вперше в цьому році соцстандарти підвищили 1 травня. Тоді мінімальну зарплату підняли з 1378 гривень по 1450, а пенсії – з 1074 по 1130 гривень. Своїм указом президент затвердив підвищення мінімальної зарплати в грудні до 1600 гривень, а мінімальну пенсію – до 1247 гривень.
Планувалося, що в цілому доходи за рік зростуть на рівень інфляції (12%), однак влада ухвалила рішення підвищити стандарти на 16%. За словами прем'єр-міністра Володимира Гройсмана, це означає, що прожитковий мінімум в цьому році виросте більше, ніж ціни: "За рік ми піднімемо соцстандарти на 16,1% при запланованій в держбюджеті інфляції 12%". Крім того, близько 400 пенсіонерів отримають "надбавку" в результаті скасування оподаткування високих пенсій.
Нацкомісія з держрегулювання в сфері компослуг, приймаючи рішення підвищити тарифи на "комуналку", також враховувала, що доходи населення після індексації виростуть. У той же час економісти впевнені, для того, щоб зберегти рівень доходу українців, індексацію потрібно проводити на рівень кумулятивної (накопиченої за останні кілька років) інфляції.
Економісти: зарплати і пенсії потрібно було підвищувати мінімум на 80%
Для того, щоб рівень доходів українців повернувся на рівень 2014 року, пояснюють економісти, при сучасних цінах мінімальна зарплата має бути не менше 2400 гривень, а пенсія – 1800 гривень. Так, з 2014 року ціни виросли як мінімум на 80%, а соціальні стандарти – всього на 31%.
"Кумулятивна інфляція була достатньою високою. Вона склала за кілька років 70%. Для того, щоб реальні доходи зросли – соцстандарти мали збільшитися на 70%. Що стосується більш усередненого показника, це рівень інфляції за станом трьох років діє до: 2014, 2015 і 2016 рр. Кумулятивний рівень інфляції перевищить позначку в 90%. Для того, щоб українці як мінімум не втратили свої доходи, повинні отримувати зарплату в 1,9 разу більше", – пояснює виконавчий директор фонду блайзерів Олег Устенко.
"Кумулятивний рівень інфляції перевищить позначку в 90%. Для того, щоб українці як мінімум не втратили свої доходи, повинні отримувати зарплату в 1,9 разу більше", – пояснює виконавчий директор фонду блайзерів Олег Устенко.
Нині зарплати впали до рівня 2003 року, вважає директор Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. Якщо в 2014 році в доларовому еквіваленті середня зарплата була на рівні 450 доларів, то зараз вона коливається в районі 180 доларів. Олег Устенко відзначає: в деякі африканських країнах дохід населення вище, ніж в Україні.
Як і на кого впливає зростання інфляції
В результаті інфляції змінилася структура споживчого кошика українців. Якщо раніше 50-55% доходу сім'ї витрачали на продукти, після інфляції, вважає Олег Устенко, до 85% доходу українців з мінімальними зарплатами буде йти на продукти, решта – на "комуналку".
Експерт пояснює, ті, хто отримують мінімальні зарплати і пенсії, платять за комунальні послуги всього 15% від свого доходу, решта покривається субсидіями.
"У тих, хто має мінімальний дохід, споживчий кошик розділена на дві великі групи: комунальні платежі і продукти харчування. Вони отримують субсидії, мають можливість отримати дотацію. Я б припустив, що споживчий кошик бідного українця, який отримує субсидію, виглядає так: 85% свого доходу сім'я витрачає на продукти, решта – "комуналка", – вважає виконавчий директор фонду блайзерів.
Олег Устенко також зазначає, що бідніші українці, тим болючіше "б'є" по їх бюджету інфляція. Так, індекс інфляції вважається по всіх групах товарів з затвердженою Кабміном споживчого кошика (понад сто найменувань). Ті, чий раціон харчування обмежений найнеобхіднішими продуктами (деякі з яких з 2014 року подорожчали на 300%), можуть витрачати на продукти вдвічі більше, ніж три роки тому.
Значно легше пережити зростання цін тим українцям, чий дохід перевищує 10 тисяч гривень. Правда, для них в структурі споживчого кошика значно зросте частка комунальних платежів (субсидія таким українцям не встановлена). Наприклад, тільки за опалення в 2-кімнатній квартирі (50 квадратних метрів) киянам в опалювальний сезон доведеться віддавати 1277 гривень.
Hr-експерт компанії Senior Consultant New Recruiting Group Олександр Костина впевнений: найвищі зарплати отримують працівники компаній, що орієнтують на експорт. "До них також відносяться компанії ІТ-сфери, оскільки вони експортують продукт праці українських програмістів, вони, до речі, отримують найвищі зарплати", – пояснює експерт. На працівників цих сфер інфляція вплине найменше.
Як пояснює міністр соціальної політики Андрій Рева, в Україні вже в наступному місяці можуть в 1,5 разу підвищити мінімальну зарплату. Разом з цим від розміру соціальних стандартів більше не буде завісити тарифна сітка зарплат у бюджетників. "Ми відпрацьовуємо сценарій збільшення мінімальної зарплати в півтора рази. Але для цього потрібно відмовитися від деяких міфів, які існують, з якими наша країна живе вже 25 років", – заявив чиновник.
Нині Кабінет міністрів готує законодавчу ініціативу про підвищення мінімальної зарплати з 1 липня цього року. "Ми до соціальних стандартів прив'язали перший тарифний розряд в бюджетній сфері. Тобто якщо ми підвищуємо прожитковий мінімум, потрібно підвищувати перший тарифний розряд і всю сітку тарифну… Потрібно відв'язатися від прожиткового мінімуму, підвищити мінімалку, тоді небюджетна сфера йде вперед – і ми починаємо підтягувати до неї бюджетну. Коли вони пішли вгору, тоді ми піднімаємо прожитковий мінімум. Ось і вся логіка. Тобто ми знімаємо кайдани і відпускаємо заробітну плату", – заявив міністр.
За оцінками уряду, на підвищення соцстандартів виділять 4,5 млрд гривень.
Джерело: Сегодня