Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що поки не спостерігає активізації закликів до переговорів із Росією, однак очікує цього до кінця року.
Про це він сказав в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що поки не спостерігає активізації закликів до переговорів із Росією.
“Думаю, що ці голоси почнуть ближче до кінця року намагатися звучати голосніше. Але і наші хлопці на фронті, і ми на дипломатичному фронті працюємо так, щоб ці люди не заважали Україні наближати її перемогу”, – зазначив Кулеба.
Він зауважив, що шлях до “якихось” переговорів відкриється за умови, що Росія добровільно вийде з території України, щоб “зберегти життя своїх солдатів”.
За словами глави українського МЗС, він не уявляє собі активізації цього процесу зараз.
“Я не думаю, що зараз хтось може собі дозволити вийти і сказати… Або навіть не виходити, а десь у закритому кабінеті сказати, що я не до кінця підтримую звільнення українських територій”, – наголосив міністр.
Кулеба додав, що союзники по НАТО підтримують прагнення України відновити контроль над її землями в межах міжнародно визнаних кордонів 1991 року.
Він підкреслив, що дипломатія, коли йдеться про звільнення окупованих земель, “була би кращою”, але станом на зараз “Росія “бикує” і вважає, що вона все ще може досягнути якихось своїх цілей військовим шляхом”.
“То ми їм військовим шляхом разом з партнерами показуємо, що вона цього не досягне. Тобто поки що шлях до перемоги суто військовий”, – зазначив Кулеба.
Професор кафедри політичних наук у КНУ ім. Шевченко, політолог Ганна Малкіна наголошує, що перший день саміту НАТО закінчився дуже суперечливо, незважаючи на оптимістичні очікування, пов’язані з тим, що президент Зеленський таки поїхав до Вільнюса. Україна не отримала запрошення, на якому наполягало українське керівництво.
“Які висновки можна зробити? Для України перший день став розчаруванням, вважає експерт. – Незважаючи на спробу Володимира Зеленського в останній момент вплинути на остаточне рішення шляхом “жорсткої дипломатії”, як назвала його вчорашні заяви закордонна преса, слово invite (запрошення) у підсумковому комюніке так і не прозвучало. Також не було озвучено чіткого плану та термінів, коли двері Альянсу будуть не просто відчинені, а й готові приймати гостей”.
Гірка пігулка невизначеності була підсолоджена скасуванням ПДЧ на шляху вступу України до НАТО, зазначає Ганна Малкіна. Проте, на її думку, у загальному контексті це взагалі ні на що не впливає.
“Формулювання про приєднання України до Альянсу “після закінчення війни” повністю нівелює всі запевнення про гаряче прагнення бачити нашу країну у блоці. Адже сьогодні ніхто не має розуміння, коли, а головне – чим – ця війна може закінчитися. З хорошого – створення Ради Україна-НАТО, яка має стати платформою для консультацій у кризових ситуаціях. І хоч ці консультації і так проводяться, але формалізація відносин – це прогрес, створення інституції, вмонтованої у загальну бюрократичну систему НАТО, що є важливим кроком”, – пояснює політолог.
Вона також вважає, що перший день саміту показав готовність усіх учасників продовжувати серйозно вкладатись у спільну роботу у вигляді затвердження нових планів оборони та збільшення оборонних бюджетів.
“Єдність була продемонстрована і щодо розуміння реальності загрози з боку РФ для Східної Європи. Однак щодо перспектив України думки розійшлися радикально, – наголошує Ганна Малкіна. – І це означає, що попереду запекла дипломатична боротьба, яка має всі шанси закінчитися новим, сприятливим для нас рішенням. Адже саміт не останній”.
Що стосується Російської Федерації, то там результатами першого дня саміту задоволені, зазначає експерт. Вона звертає увагу, що в країні-агресорі в офіційних заявах стурбовані лише постачанням касетних боєприпасів США та ракет Sculp Францією.
“Для Кремля вчорашнє комюніке Альянсу означає, що “не все так однозначно” – і РФ, як і раніше, залишається потужним геополітичним гравцем, з яким рахуються, якого не хочуть злити. І котрий може диктувати умови”, – констатує Ганна Малкіна.
